Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Лексика української мови

Лексика — це сукупність слів мови. Ця су­купність внутрішньо організована, упорядкована:

слова об'єднуються в класи (частини мови), сло­вотвірні гнізда, стилеві шари, синонімічні ряди, ан­тонімічні пари і т. ін.

Словниковий склад різних мов неоднаковий: найбагатшим він вважається в англійській мові. У нещодавно перевиданому "Великому Оксфордсь­кому словникові" зафіксовано понад 600 тисяч слів. Мови деяких племен у джунглях Амазонії не перевищують двох тисяч слів.

Словниковий склад — найбільш мінливий, не­стійкий компонент мови. Він безпосередньо відо­бражає життя народу і чутливо реагує на будь-які зміни в ньому.

Словниковий склад — найбільш відкрита мовна підсистема, сюди легко проникають слова з інших мов. Саме тут найвиразніше відчувається чужо­мовна експансія, яка призводить до "розмивання" мови. Чужі слова тягнуть за собою чужі звуки, чужі словотвірні елементи, навіть граматичні фор­ми.

Піклування про мову, її захищеність слід почи­нати саме із захисту словника.

Вважається нормальним, коли мовець володіє одним відсотком словника мови. Цього достатньо, щоб вільно розмовляти іноземною мовою. Що стосується рідної мови, то, очевидно, на такій кількості слів зупинятися не слід. Адже, щоб нор­мально учитись навіть у першому класі, дитині не­обхідно знати щонайменше 800 слів.

Лексикологія (від гр. lexikos - словниковий і logos - вчення) - це розділ науки про мову, в якому вивчається лексика (від гр. lexis - слово) мови, тобто її словниковий склад. Терміном "лексика" прийнято позначати всю сукупність слів у мові і всю сукупність значень, які закріпилися за словами в процесі багатовікового всенародного користування мовою.

Лексикологія вивчає словниковий склад мови з різних точок зору: досліджує внутрішнє членування словника мови, виявляючи в ньому лексику споконвічну й лексику запозичену, інтернаціональну й національну, загальновживану і професійну, нейтральну і емоційно забарвлену, активну й пасивну, нову й застарілу; в лексикології вивчаються також однозначні й багатозначні слова, омоніми й синоніми, пароніми й антоніми, а також інші групи слів.

Лексикологія, в свою чергу, поділяється на такі розділи:

1) семасіологію - вчення про семантику (лексичне значення) слів;

2) етимологію - вчення про походження мовних одиниць, переважно слів;

3) ономастику - вчення про власні назви людей (імена, прізвища), географічні назви (назви країн, міст, сіл, озер, рік, морів, океанів);

4) термінологію - вчення про терміни (однозначні слова з галузі науки, техніки тощо).

Завданням лексикології є також встановлення загальної кількості слів у мові

Це можна зробити тільки приблизно, бо мова постійно змінюється. Скільки ж слів у сучасній українській літературній мові? Їх сотні тисяч, а разом із термінами - словами і сполученнями слів на означення наукових понять (хімічні, філософські, медичні терміни і т. д. ) - кілька мільйонів [Українська мова: Підручник: Ч. 1 / Т. К. Бурлака, В. О. Горпинич, П. С. Дудик та ін. ; За ред. П. С. Дудика. - К. : Вища шк. , 1993. - 415 с. : іл. ].

Лексика, як відомо, є найменш консервативним елементом мовної системи. Якщо фонетична система, наприклад, української мови лишилася в основному середньонаддніпрянською, то словниковий склад її поповнився й поповнюється лексемами з

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні