Ліцензування підприємницької діяльності призначення, зміст, правове регулювання

до законодавства підлягає обмеженню.

Отже, термін ліцензія означає - дозвіл на право ввозу та вивозу товарів, що видається спеціальними державними органами для укладення невизначеної кількості угод за період дії ліцензії.

За способом дозволу ліцензії бувають:

- відкриті (з загальним опублікованим дозволом займатися вказаною діяльність на термін не менше 1 місяця);
- генеральні (дозвіл на заняття певною діяльністю, операціями з певними товарами чи з певною країною або їх групою на вказаний в ліцензії період ліцензування);
- виключні (надають монопольне право на здійснення певного виду діяльності.  Використовуються вкрай рідко);
- разові (видаються на здійснення кожного окремого виду діяльності конкретним суб’єктам на період не більший, ніж технологічно необхідний для здійснення такої ліцензованої операції). 

Варто також зазначити, що ліцензування підприємницької діяльності спрямоване на захист життя та здоров'я людини, чистого довкілля, забезпечення економічних інтересів держави, формування дохідної частини державного бюджету, захист внутрішнього споживача від недоброякісних продуктів. Тому загальні підходи до ліцензування підприємницької діяльності визначаються в тому, що такій легалізації підлягає лише діяльність, яка:

- становить небезпеку для життя та здоров'я людини;

- становить небезпеку для довкілля;

- загрожує інтересам самої держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про підприємництво» від 07. 02. 1991 року встановлено, що без спеціального дозволу (ліцензії), що видається Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим органом не можуть здійснюватись ряд видів діяльності.

Отже, ліцензування визначається законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який дає перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню

Закон встановлює виключний перелік таких видів діяльності і цей перелік не може бути розширений нормативними актами.         Передумовою ліцензування підприємництва є реєстрація, а для підприємця - юридичної особи також безпосередня вказівка на цей вид діяльності в його установчих документах. З моменту одержання ліцензії на вказаний в законі та визначений в установчих документах вид діяльності і виникає відповідний елемент спеціальної правосуб'єктності. Підприємство не вправі займатися відповідним видом діяльності до тих пір, поки в установленому законом порядку не отримає ліцензію.

Ліцензування є засобом державного регулювання у сфері господарювання, спрямованим на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

 2.  Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню та органи, які здійснюють ліцензування.

Ліцензування певних видів господарської діяльності має забезпечити, з одного боку, захист прав суб’єктів господарювання, а з іншого – забезпечити управлінський вплив держави на таку діяльність шляхом формування комплексу владно - наказових норм, котрих має дотримуватися підприємець при здійсненні ліцензованих видів діяльності. Правові норми, що врегульовують відносини ліцензування господарської діяльності, за своєю суттю є однорідними нормами, в яких реалізуються права і обов’язки учасників управлінської діяльності та підприємців на засадах підпорядкування і субординації.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначає закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні