Марко Лукич Кропивницький

міг помилятися в оцінці певного суспільного явища (наприклад,покладаючи надії на землеробсько-ремісничу артіль у драмі «Конон Блискавиченко»),але гуманістичний ідеал — провідний для драматурга. З позицій цього ідеалу й слідрозглядати два основних мотиви, які то взаємопереплітаються і підсилюють одинодного, то виходять на перший план у п'єсах різних жанрів: руйнування особистостіпід впливом обставин і доля жінки у цих обставинах. Незважаючи на цензурніобмеження, драматург звертається до відображення життя найрізноманітнішихсуспільних прошарків: у його п'єсах діють селяни — від найбідніших, кріпаків івільних, до куркулів, поміщики та їх слуги, міщани, солдати, торговці, наймити,заробітчани, ремісники, лихварі, сільська старшина, інтелігенція, міська біднота.

Живучість кріпосницької й відповідно рабської психології, руйнування«дворянських гнізд» і витіснення дворянства зростаючою сільською буржуазією,збагачення куркуля — «чумазого» — й наступ його на селянство, хижацька конкуренціяйого з собі подібними, російсько-японська війна і вплив її на життя народу,революційні заворушення на селі — такі теми підіймала драматургія Кропивницького. Актуальність їх безперечна, як і важливість моральних проблем життя творчоїінтелігенції, її взаємин з «натовпом», поставлених у драмі «Беспочвенники» такомедії «Нашествіє варварів». Більшість його п'єс одразу підпадала під заборонуцензури й довгі роки пробивалася до сцени. Час від часу письменник звертався доінсценізації та переробки відомих літературних творів («Невольник» за Шевченком,«Вій» і «Пропавша грамота» за Гоголем, «Вергілійова Енеїда», «Чайковський, абоОлексій Попович» за Гребінкою, «Підгоряни» за Гушалевичем, «Вуси» за Стороженком,«Хоть з мосту та в воду голово" за Мольєровим «Жоржем Данденом»).

Підкінець життя Кропивницький створив дві п'єси для дітей, використовуючи мотивинародних казок («Івасик-Телесик», «По щучому велінню»). Органічний зв'язок йогодраматургії з фольклором виявляється як у вихідних позиціях письменника, який,обстоюючи народне розуміння добра і зла, завжди був на боці бідних і скривджених,так і у відбитті у мові персонажів влучного народного слова, гумору. У 70—80 рр. він часто звертається й до пісень, але з часом ущільнюється художня тканина йоготворів і для пісень, як і для різного роду етнографічних вставок, не лишаєтьсямісця.

Зовнішнє розгортання конфлікту у п'єсах Кропивницькоговідбувається здебільшого у сфері сімейно-побутовій, але суть їх полягає вхудожньому осмисленні й узагальненні гострих соціальних проблем, що досягаєтьсямайстерним змалюванням характерів

Хрестоматійними стали постаті визискувачів,сільських глитаїв — Йосипа Бичка («Глитай, або ж Павук»), Насті й Самрося Жлудів(«Дві сім'ї»), Балтиза («Олеся»), Шклянки («На руїнах»), Супоні й Торохтія(«Скрутна доба») — нових зажерливих і підступних претендентів на роль господарівжиття.

У змалюванні панства Кропивницький вдається до досить складноїсуспільно-психологічної градації. Та від лібералізму Горнова, як і відрозбещеності, жорстокості Воронових («Доки сонце зійде. . . »), від нікчемностіНарциси Павлівни й пихи її дочки Надежди («Замулені джерела»), один крок долицемірства безсердечного кріпосника Підгайного («Перед волею»). Зовні делікатнийпоміщик Деревицький наприкінці 1905 р. сподівається «зупинить щирою розмовою іусовістить» збуджених революційними настроями селян. Але та делікатність логічнозумовлена складністю обстановки й зовсім не суперечить його власницьким інтересам(«Скрутна доба»).

Чимало спільного в Леоніді Загриві («Олеся») таСмородині («На руїнах») — колишніх власниках великих маєтків, прибраних до рукїхніми вчорашніми лакеями. Письменник розумів, що ця суспільна сила вже сходить зісторичної авансцени, й обмежувався оцінкою окремих її рис, спрямовуючивикривальний пафос проти тих, хто йде на зміну нежиттєздатному дворянству,— протикуркульства, старшини, зростаючої сільської буржуазії та їхніх лакуз.

Під збільшувальне скло художника потрапляє і специфічний типлюдини-покруча, позбавленої соціальної й національної самосвідомості, жалюгідносмішної у готовності заради грошей продати кого й що завгодно, включаючи

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи