Методи обстеження стоматологічних хворих

У процесі обстеження застосовують численні методи, які поділяють на основні та допоміжні. До основних методів належать:

1. суб'єктивне обстеження

2. об'єктивне обстеження

Суб’єктивне обстеження складається з:

- скарг хворого,

- анамнезу життя                                                                                      

- анамнезу захворювання,

Об'єктивне обстеження складається з:

- загального огляду

- місцевого огляду

Загальний огляд включає огляд всіх систем організму. Місцевий огляд передбачає огляд зубо-щелепової системи.

Місцевий огляд складається з:

- зовнішньоротового

- внутрішньоротового

В разі потреби обстеження доповнюють допоміжними методами (лабораторні, функціональні, імунологічні, інструментальні та інші дослідження), вони особливо необхідні для одержання інформації про загальний стан здоров'я хворого та з'ясування окремих деталей.

Основні методи завдяки своїй високій інформативності, доступності, простоті й абсолютній нешкідливості для обстежуваного є першорядними для клініциста. Часом їх буває цілком досить для встановлення діагнозу захворювання.

Суб’єктивне обстеження хворого — початковий етап обстеження. Мета етапу — на підставі опитування пацієнта дістати інформацію, яка дасть можливість поставити попередній діагноз, а отже, більш спрямовано проводити об'єктивне обстеження, застосовуючи необхідні для підтвердження діагнозу допоміжні методи.

Під час опитування необхідно з'ясувати відомості паспортної частини історії хвороби, зокрема вік пацієнта, а також його професію, екологічні й соціальні умови життя. Ці дані дуже важливі для визначення діагнозу. Так, наприклад, є захворювання, характерні тільки для дітей, або ж такі, що трапляються переважно у людей похилого віку. Під час отримання даних щодо історії розвитку захворювання з'ясовують час виникнення перших його ознак, характер початкових проявів (гостро, раптово, поступово) та подальшого перебігу (прогресує, регресує, з ремісіями)

Виявляють чинники, що передували захворюванню і могли його спричинити (гострі інфекційні захворювання, загострення хронічних хвороб, травми, оперативні втручання, стреси тощо), а також поліпшують або погіршують його подальший перебіг.

Слід також з'ясувати, які методи обстеження використовувались для встановлення діагнозу, в яких лікувальних закладах проводились лікування і спостереження за хворим. Для цього необхідно ознайомитися з медичними довідками, витягами з історії хвороб, результатами аналізів, рентгенограмами та ін.

 Особлива роль анамнезу полягає у виявленні доклінічної стадії захворювання. . В разі алергологічного анамнезу необхідно провести детальніші дослідження в цьому напрямку, щоб запобігти ускладненням при наступному призначенні лікарських засобів.

У разі порушення загального стану організму слід визначити характер температурної реакції, вираженість симптомів інтоксикації, ступінь порушення сну і процесів харчування. З'ясовуючи характер гіпертермії, вказують на тривалість температурної реакції, динаміку її показників протягом усього періоду з урахуванням максимуму та мінімуму, виникнення ускладнень у вигляді непритомності, судом, блювання, використання жарознижувальних засобів.

За наявності скарг на біль лікар повинен уточнити характер його виникнення — самостійний чи причинний. Причинний біль з'являється внаслідок впливу якогось фактора. З'ясування всіх деталей, пов'язаних з виникненням болю, конче необхідно для діагностики.

В анамнезі важливо уточнити локалізацію та поширення болю. Неодмінно з'ясовують, коли виникає і протягом якого часу триває відчуття болю.

Об'єктивне обстеження.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні