Методи прямого ціноутворення
Методи прямого ціноутворення
Усю сукупність методів прямого ціноутворення можна класифікувати на кілька груп, як показано у табл. 1.
У сукупності ціна конкретного товару визначається взаємною дією трьох груп чинників: індивідуальних витрат виробництва та збуту, стану попиту і рівня конкуренції на ринку.
З урахуванням цих чинників у практиці маркетингу вирізняють три альтернативні методи ціноутворення.
Визначення ціни залежно від витрат. Традиційно ціна товару базується на загальній собівартості його виробництва. У рамках загальної стратегічної моделі Портера, що забезпечує деякі переваги підприємству за рахунок унікальності товару чи рівня його ціни, визначення ціни за витратами орієнтує фірму на широкий ринок і виробництво товарів у великій кількості.
Таблиця 1
Методи прямого ціноутворення та їх різновиди
Виходячи з витрат |
|
Виходячи з попиту |
|
З урахуванням конкуренції |
|
У рамках товарної номенклатури |
|
За географічним принципом |
|
За типовими умовами |
|
Подібне визначення виходить з того, що ціна повинна покривати повні витрати чи, принаймні, відомі часткові. Калькуляція цін, орієнтована на повне покриття фактично понесених витрат, ґрунтується на собівартості. У цьому випадку відпускна/продажна ціна містить у собі загальну собівартість і розрахунковий прибуток у вигляді певної націнки
На перший погляд, такий метод встановлення ціни («середні витрати плюс прибуток») здається цілком розумним, оскільки його основною заслугою є гарантія збереження