Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

План 

1. Забруднення атмосфери міст.

2. Забруднення міських приміщень.

3. Забруднення питної води в містах.

4. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.

5. Безпека поведінки людей в умовах міста.

Контрольні питання

1. Урбанізація в історичному аспекті.

2. Соціальні та санітарні особливості умов життєдіяльності людини у великому місті.

3. Особливості і причини забруднення атмосфери міст і небезпеки, з ним пов’язані.

4. Якість повітря міських приміщень, її причини та заходи щодо покращання ситуації.

5. Проблеми питної води, вплив її на здоров’я людей та шляхи підвищення якості води.

6. Фізичне забруднення міст, його наслідки, шляхи запобігання негативних явищ.

7. Загальні правила поведінки на вулицях

8. Дії при витіканні газу.

9. Дії при пожежі.  

 

Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

Сучасному етапу людської цивілізації притаманні стрімкі темпи урбанізації. Вони зумовлені двома факторами – “демографічним вибухом” другої половини ХХ століття та науково-технічною революцією в усіх сферах.  

Урбанізація (від латинського urbanos – міський) означає процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства. Способи виникнення міст в історії людства були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як воєнні укріплення (фортеці).

Процес світової урбанізації розпочався в Європі, де вперше почали формуватися міста завдяки концентрації засобів виробництва, великої промисловості. Становлення урбанізації почалося на зламі ХVІІІ–ХІХ ст. , коли міста в Західній Європі зосереджували найважливіші засоби виробництва й займали ключові позиції у світовій економіці. Локальний розвиток міст породив певну просторову послідовність світового процесу урбанізації: Східна Європа – Північна Америка – Австралія та Океанія – Східна Європа – Латинська Америка – Азія – Африка.

Уже сьогодні в багатьох країнах світу, особливо економічно розвинених, питома вага міського населення досягає 85–90 % і більше в загальній його чисельності. За прогнозами Комісії ООН по народонаселенню, на початку ХХІ століття у містах буде мешкати не менше 51 % усього населення земної кулі, тоді як у 1970 році частка міського населення становила 38,6 %. З’являються і зростають багатомільйонні міста-мегаполіси (Нью-Йорк, Лондон, Токіо та ін. ), збільшується їх кількість, розміри та проблеми.  

Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 року краї-на була аграрною і в містах проживало 18 % населення. Інтенсивний процес урбанізації в Україні розпочався в 1926–1939 рр. , коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 раза. За 1940–1970 рр. міське населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось лише в 1,9 раза. З середини 50-х років ХХ століття почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла в

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13