Нетрадиційні види транспорту
План
Нетрадиційні види транспорту. 3
Високовольтні мережі електропостачання. 3
Пневмо- і гідротранспорт. 3
Дирижаблі 4
Парусні судна. 5
Транспорт, заснований на нових принципах руху. 5
Електромобілі 6
Транспортні системи неперервної дії 6
Пневмопоїзди. 6
Монорейковий транспорт. 7
Нетрадиційні види транспорту
Основними ознаками нетрадиційного виду транспорту слід вважати двигун і засіб взаємодії з опорною поверхнею. Поява нетрадиційних видів транспорту обумовлена двома основними причинами: по-перше, кризовим станом традиційних видів транспорту в багатьох країнах, пов'язаним передусім із екологією, недостатньою швидкістю повідомлення, підвищеними транспортними витратами, а також недостатньою спроможністю окремих видів транспорту; по-друге, новими можливостями, відкритими сучасним рівнем науково-технічного прогресу в умовах зростаючих транспортних потреб, пов'язаних із зростанням виробництва, населення, урбанізації, туризмом, спрямуванням до економії часу. Із багатого різноманіття нетрадиційних видів транспорту слід відмітити транспорт енергії, гідро- і пневмотранспорт, дирижаблі, судна на підводних крилах, на повітряній подушці та магістральні підвісні електромобілі, сонцемобілі, монорейки, конвеєрний та космічний транспорт.
Високовольтні мережі електропостачання
Мережі електропостачання є «рухомим складом» для постачання електроенергії. Мережі електропостачання напругою 225-250 кВ замінюють перевезення 26-80 млн. т вугілля на рік таким чином, що стають спроможними конкурувати із залізницею на відстанях 2000-4000 км.
Пневмо- і гідротранспорт
Пневмо- і гідротранспорт здійснює перевезення твердих та рідких ненафтових вантажів по трубах. Приклади роботи цього виду транспорту перекачування вугілля на Західне-Сибірському металургійному комбінаті, на Анжерській та Магнітогорській ТЕЦ, вуглепровід Кузбас-Новосибірськ протягом 250 км, рудні концентрати на Норільському металургійному заводі, на Миколаївському цементному заводі.
Транспортування вугілля по трубах у 4 рази дешевше, ніж по залізниці. У США існують вуглепроводи протягом 500 км, а проекти рудопроводу протягом 1500 км і більше є в США, Канаді та інших країнах.
Є проекти контейнерного пневмотранспорту по трубах для транспортування зерна на відстань 630 км, для зв'язку токів з елеваторами
Дирижаблі
Керовані дирижаблі були створені в 1900 р. Цеппеліном, використовувалися у війні 1914-1918 рр. Німеччиною. Перший російський дирижабль був створений у 1925 р. У СРСР було побудовано 15 дирижаблів, однак у 30-і роки ера дирижаблів закінчилась. Енергетична криза 70-х років дала новий поштовх до розвитку дирижаблебудівництва. Галузь використання дирижаблів достатньо широка: пасажирські перевезення на невеликі відстані, монтаж будівельних конструкцій, доставка вантажу у важкодоступні для інших видів транспорту регіони, патрулювання окремих територій, перевезення багатогабаритних вантажів, туризм, огляд та постачання морських нафтопромислів, спорт та ін.
Дирижабль може бути конкурентом інших видів транспорту. Переваги дирижаблів полягають у тому, що вони безшумні, також важливі незначна вібрація, екологічна чистота, економічність, можливість вертикального зльоту-посадки, незалежність від погодних умов. Чим більша вантажопідйомність аеростатичного літального апарату, тим нижче собівартість перевезення в ньому. У теперішній час експлуатуються дирижаблі вантажопідйомністю 16-30 т (Росія, США, Японія).
Проект пасажирського дирижабля для перевезення між Нью-Йорком та Атлантік-Сіті на трасі протяжністю 195 км припускає отримання 16,8 млн. доларів прибутку на рік при обслуговуванні пасажирообігу в 168 тис. чол.
Парусні судна
Енергетична криза викликала відродження суден, що використовують енергію вітру. У 1980 р. в Японії створили танкер «Шин Айтоку Мару» каботажного плавання