Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Основи моделювання та конструювання зачісок

Зміст

Створення зачіски відбувається за певними законами композиції

Геометричний вид форми та її частин.  

Величина форми та її частин.  

Маса форми та її частин.  

Колір і фактура.  

Композиційні засоби та композиційні зв'язки.  

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Створення зачіски відбувається за певними законами ком­позиції:

1. Усі компоненти та композиційні засоби підпорядковані при­значенню зачіски. З цього випливає, що практичне призначення зачіски повинно бути і змістом її форми. Фантазійна зачіска недо­речна на роботі або спортмайданчику, а довге розпущене волосся неприпустиме на прийомі офіційного характеру;

2. У зачісці присутній композиційний центр, який здебільшого трактується як місце зосередження основних, важливих зв'язків між елементами. Він може розташовуватись на будь-якій частині голови і не збігатися з геометричним центром або віссю симетрії;

3. Усі частини, компоненти співвідносяться між собою, а також з обличчям і фігурою людини. Цей закон базується на масштаб­ності, тобто відношенні величини форми зачіски до величини голови, деталей обличчя, фігури людини. Масштабність має прямий зв'язок із кольором і фактурою. Зачіска зі світлого волосся здається дещо більшою, ніж з темного.

Кожна нова мода висуває свої критерії в оцінці величини зачіски. Сьогодні модно носити гладеньке волосся, а завтрашній день пропонує збільшити зачіску або деталі до певних розмірів.

Отже, довершеною можна вважати зачіску, де другорядне підля­гає головному, де існує взаємозв'язок усіх компонентів і панує врівноваженість.

Форма — це загальний контур зачіски, видимий під будь-яким кутом зору. Вона тривимірна і змінюється залежно від кута зору.

Геометричний вид форми та її частин.

  1. Для оцінки об'ємної форми важливі два ракурси: вигляд зачіски в анфас, зі сторони обличчя, та вигляд збоку
    Форми за виглядом нагадують геометричні фігури — кулі, конуси, куби та ін. Загальна форма зачіски дає уявлення про ідею зачіски, ЇЇ призна­чення й художній задум. Заповнюючи контур деталями, можна ще виразніше передати ідею зачіски, підсилюючи декоративність її рішення. Форма ха­рактеризується поверхнею. Характер поверхні створюють лінії. Існують чотири базових типи ліній, які око людини здатне прослідкувати в зачісці. Горизонтальні лінії — паралельні, вони проходять в одному і тому ж на­прямку, не перетинаючись, на незмін­ній відстані одна від одної відносно лінії горизонту або лінії підлоги. Гори­зонтальна лінія відповідає за ширину в зачісці, бо вона впадає в око, почина­ючи з центральної точки і до самого її кінця (рис. 10. 10). Горизонтальні лінії створюють відчуття спокою, монументальності.

Вертикальні лінії — прямі, спрямо­вані згори вниз або знизу вгору. Подібні лінії в зачісці візуально подовжують і звужують обличчя (рис. 10. 11). При ство­ренні зачіски вони виражають злет, праг­нення ввись, або ж навпаки — рух униз.

Діагональні лінії розташовуються між горизонтальними та вертикальними. Часто їх використовують для підкреслен­ня або, навпаки, приховування якихось рис обличчя. Діагональні лінії викорис­товуються для привертання уваги до зачіски (рис. 10. 12).  

В емоційному плані вони створюють відчуття руху, спливання (текучості).

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні