Основні методи організації експертної діяльності і оцінка якості експертиз

План

Загальна структура проведення експертиз          3

Методи організації експертиз        3

Анкетування 3

Метод комісій           4

Метод суду    5

Метод мозкової атаки          5

Метод Делфі  5

Метод вирішальних матриць         6

Метод сценаріїв        7

Оцінка якості експертиз      8

 

Загальна структура проведення експертиз

1.          Формулювання мети експертизи і визначення її об'єктів.

2.          Формування аналітичної групи супроводу.

3.          Підготовка пропозицій про склад експертної комісії з урахуванням даних про професійні знання експертів в області об'єкту експертизи, досвіду їх участі в роботі експертних комісій, їх рейтингу.

4.          Затвердження експертною радою складу експертної комісії.

5.          Підготовка необхідної інформації про об'єкти експертизи по спеціально розроблених формах і анкетах, її аналіз і систематизація.

6.          Попереднє ознайомлення експертів з матеріалами про об'єкти експертизи, а також обговорення робіт, представлених на експертизу.

7.          Попередня оцінка робіт.

8.          Визначення оцінної системи.

9.          Оцінка експертною комісією робіт, що пройшли попередній етап експертизи, відповідно до прийнятої процедури і вибраної оцінної системи.

10.        Визначення результуючого ранжирування об'єктів експертизи і встановлення їх пріоритетності.

11.        Аналіз результатів експертизи, оцінка узгодженості експертних думок.

12.        Обговорення результатів експертизи і ухвалення рішення. Якщо результати експертизи визнаються експертною радою недостатньо переконливими, проводиться повторна експертиза

13.        Архівація результатів експертизи, передача їх замовникові, інформування про результати експертизи авторів, що представили роботу на експертизу.

Методи організації експертиз

При експертному оцінювання велике значення надається методам організації експертиз.

Анкетування – один з основних методів організації експертиз.

Основні типи анкет

Фактографічні анкети – це анкети, в яких запрошується об'єктивна інформація про об'єкт експертизи. Такого типу анкети використовуються, наприклад, коли передбачається систематизація даних, розробка банків і баз даних. Вони можуть бути використані також для отримання статистичних даних про об'єкти експертизи.

Тематичні анкети – це анкети, в яких визначається думка експертів в конкретній області по певному кругу проблем.

Цільові анкети – це анкети, призначені для аналізу управлінських технологій або їх елементів.

Анкети рішень – це анкети, в яких представляються варіанти вирішень тих або інших управлінських проблем.

Тематичні, цільові і анкети рішень можуть належати до класу оцінних, якщо в них присутні спеціальні графи, в яких повинна даватися оцінка об'єкту управління по тому або іншому критерію за обумовленою в анкеті шкалою.

Найбільш поширені критерії, по яких проводяться оцінки, - порівняльна важливість оцінюваного альтернативного варіанту рішення. Оцінні анкети можуть бути і неявного типу, тобто в них може бути потрібною вказівка не точної кількісної оцінки, а якісної оцінки, по якій при обробці анкети може бути відновлена необхідна кількісна оцінка. Іноді замість вказівки точної кількісної оцінки в анкеті може бути потрібним лише вказівка діапазону значень, в яких знаходиться оцінка.

Анкети бувають відкритого і закритого типу. У анкеті закритого типу на кожне питання дані варіанти відповіді, а в анкеті відкритого типу відповіді можуть бути виражені в довільній формі.

Метод комісій полягає у відкритій дискусії з обговорюваної проблеми для вироблення єдиної думки експертів. Колективна думка визначається в результаті відкритого або таємного голосування. В деяких випадках до голосування не удаються, виявляючи результуючу думку в процесі дискусії.

Переваги методу комісій: можливе зростання інформованості експертів, оскільки при обговоренні експерти приводять обгрунтування оцінок, і зворотний зв'язок – під впливом отриманої інформації експерт може змінити первинну точку зору.

Недоліки методу комісій: Відсутність анонімності. Це приводити до приєднання думки експерта до думки компетентніших і авторитетніших експертів навіть за наявності протилежної власної точки зору. Дискусія часто зводиться до полеміки найбільш авторитетних експертів.

Метод суду використовуються аналогії з судовим процесом. Частина експертів оголошується прихильниками

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні