Особливості соціальної роботи у дошкільних закладах та загальноосвітніх школах

Діяльність фахівця по соціальній роботі в установах системи дошкільної освіти залежить, з одного боку, від вікових особливостей дітей-дошкільників, а з іншої – від наукових уявлень про необхідні умови, сприяючі благополучному включенню дитини 3-7 років в систему освіти. Тому предметом турботи соціального працівника є потреби дошкільників і можливості їх батьків, особливо в тих випадках, коли поведінка дитини і його учбово-ігрова діяльність створюють проблему для однолітків і вихователів або він терпить матеріальні і соціальні позбавлення. У таких ситуаціях соціальний працівник стає учасником кампанії по розробці мерів профілактики і усунення симптомів неблагополуччя в долі дитини, бере на себе роль посередника і комунікатора між освітньою установою і сімей, дитиною і батьками, дитиною і вихователями. Це особливо важливо, якщо дитина часто більш або не відвідує дошкільні установи без пояснення причин, недоглянутий, якщо відомо, що він піддається в сім'ї жорстокому зверненню.

Коли проблема виходить за рамки компетенції освітньої установи, соціальний працівник має (і винен) право звернутися у відповідні повноважні соціальні інстанції.

В період включення в систему дошкільної освіти найчастіше вперше виявляються його відхилення в розвитку – фізичному, емоційному, пізнавальному. У таких випадках соціальний працівник повинен організувати допомогу своєму підопічному, привертаючи відповідних фахівців – медичних працівників, психолога, соціального педагога, міліціонера і так далі, і таким чином своєчасно усунути симптоми неблагополуччя. Це, мабуть, чи не єдиний дійсно ефективний спосіб скорочення кількості дітей «групи риски», що мають в 3-7-річному віці ряд передумов для отримання в недалекому майбутньому діагнозу «соціальна дезадаптація».

Не повинна залишитися без уваги соціального працівника і та категорія дітей, яку педіатри називають «неорганізованою», тобто дітей, не відвідуючих дитячі дошкільні установи

Педагоги зобов'язані закласти основи фізичного, етичного і інтелектуального розвитку особи дитини в ранньому віці», а «держава гарантує фінансову і матеріальну підтримку у вихованні дітей раннього дитячого віку, забезпечує доступність освітніх послуг дошкільного образования». 1 Соціальний працівник повинен бути обізнаний про ступінь виховного потенціалу сім'ї і своєчасно організувати роботу з батьками.

Не дивлячись на те що діяльність фахівця по соціальній роботі в установах дошкільної освіти переважно носить організаційно-профілактичний характер (виявлення дітей з симптомами соціального неблагополуччя, з'ясування причин неблагополуччя, організація системи адресної соціальної допомоги дітям), її значення важко переоцінити: ефективно організована система соціальної допомоги дітям в установах дошкільної освіти є умовою скорочення числа випадків неблагополучного розвитку учнів масової загальноосвітньої школи.

Соціальна робота в школах забезпечує таким, що вчиться благополучний соціальний розвиток при отриманні ними початкової загальної (1-4 кл. ), основної загальної (1-9 кл. ) і середньої (повного) загальної освіти (10-11 кл. ). Причому слід мати на увазі, що «вимога обов'язковості основної загальної освіти стосовно того, що конкретному навчається зберігає силу до досягнення ним віку 15 років, якщо відповідна освіта не була здобута таким, що навчається раніше»

Як і під час роботи в дошкільних установах, соціальний працівник, що здійснює діяльність на подальшому освітньому рівні, керується чинним законодавством, прагне задовольнити потреби учнів і при цьому враховує можливості їх сімей. У даних умовах він перетворюється на політика і стратега по організації соціальною допомагає дітям, що мають потребу, і оздоровленню сімейного середовища. У полі його

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні