Особливості вирощування картоплі за голанською технологією

очки не проростають навіть за сприятливих умов. Спостерігається закономірність: після теплого і особливо посушливого літа очки починають проростати швидше, ніж після сирого і прохолодного. Бульби, зібрані до настання повної зрілості, знаходяться довшим в стані спокою. При вирощуванні насінної картоплі необхідно це враховувати.

Для отримання ранньої картоплі посадочний матеріал рано починають прогрівати і пророщувати, роблять його фізіологічно «старим». Якщо ж треба отримати пізній високий урожай, висаджують фізіологічно «молодші» бульби з молодшими проростками.

При вирощуванні ранньої картоплі краще, коли рослину має трохи втеч, але сильних, тому з самого початку пророщування не можна допускати формування на бульбах великого числа стебел.

Для вирощування насінного матеріалу бульби перед посадкою тримають при температурі 18-20?С, щоб на них проросли якомога більше очок і втечі були міцними.

Насінна картопля середньостиглих, середньопізніх і пізніх сортів, пророщуваний для отримання фізіологічно молодшого посадочного матеріалу, взимку тримають при температурі 2-4?С, за місяць до посадки температуру піднімають до 8-12?С, щоб утворилися міцні, сильні втечі. Для отримання «молодої» посадочної картоплі застосовують і такий прийом: за 7-10 днів до посадки температуру в приміщенні піднімають до 18-20?С, а потім за 2-3 дні до висадки бульби охолоджують.

 

Правильне внесення добрив

У картоплі не сильно розвинена і не глибоко проникаюча коренева система, до того ж при вирощуванні на насіння - короткий період вегетації, тому рослини повинні бути в достатній кількості забезпечені живильними речовинами. Голландські фахівці не рекомендують під насінною, а також рання продовольча картопля вносити органічні добрива. В цьому випадку азот стає доступним рослинам якраз в період дозрівання бульб, уповільнюючи цей процес і підвищуючи вірогідність зараження хворобами. Велика кількість азоту також сприяє рясному наростанню вегетативної маси, а це - сприятлива умова для розвитку шкідників, що переносять інфекцію.

Голландські фахівці рекомендують вносити під картоплю добрива в наступних нормах (кг д

в. на 1 га): насінний азот - 110-140, фосфор - 160-180, калій - 250-300; продовольчий відповідно 140170, 130-150, 230-280.

Фосфорно-калійні (особливо хловмісткі) туки необхідно використовувати восени, після лущення стерні перед зяблевою оранкою, азотні - навесні за декілька тижнів до посадки, тому що азот дуже рухомий в грунті, і весняне внесення зменшує можливість його вимивання.

Фосфорні добрива вносять двічі. Фосфор грає важливу роль в процесах дихання, асиміляції і пересування вуглеводів. Щоб допомогти молодій рослині із слабкою кореневою системою, навесні даємо додатково 50 кг фосфору на 1 га. Дуже зручно навесні використовувати нітроамофос, оскільки за один прийом вносимо і азот і фосфор.

Калія, як і фосфору, дають під насінну картоплю більше, ніж під продовольчий. Цей елемент сприяє освіті в рослині вуглеводів і транспортуванню їх, зменшує випаровування з листя, підвищує стійкість до хвороб, знижує вірогідність механічного пошкодження бульб при сортуванні.

Навесні у жодному випадку не можна використовувати хлоровмістюючі калійні добрива, їх вносять тільки восени. Надлишок хлора в грунті різко знижує врожайність, листя набуває ясно-зеленого забарвлення, краї їх закручуються вгору, стає неясним: вірусне захворювання або це дія хлора.

 

Обробка ґрунту

Основне завдання голландської технології - забезпечити рихлу і оптимальну структуру ґрунту при мінімальному числі проходів агрегатів по полю. Принципова відмінність її від інших технологій (наприклад, від заваровської) рихлий шар ґрунту створюється не під бульбою, а над ним. Головна вимога - рівномірна, витримана на глибину, осіння оранка поля. Навесні треба працювати тільки по стиглому ґрунту. При роботі на

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні