ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ҐРУНТОЗНАВСТВА.

Предмет, завдання дисципліни, методи дослідження. Історія розвитку ґрунтознавства.

ПОНЯТТЯ ПРО ҐРУНТ

Протягом тисячоліть . людина уявляла ґрунт як відносно пухкий поверхневий шар суші Землі, на якому ростуть рослини і який є засобом сільськогосподарського виробництва. Та­ке поняття ототожнювалось з терміном земля — ділянкою поверх­ні, на якій жила людина.

Наукове визначення цього терміна дав В. В. Докучаєв. На ос­нові численних фактів, одержаних в процесі вивчення чорноземів Росії, та їх логічного аналізу він запропонував під ґрунтом розу­міти виключно лише ті денні або близькі до них   горизонти   гір­ських порід, які були більше або менше природно змінені взаєм­ним впливом води, повітря і різноманітних організмів — живих і мертвих. Він підкреслював, що ґрунти утворились шляхом надзви­чайно складної взаємодії  місцевого  клімату,  рослинності і тва­ринних організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і, нарешті, віку країни (Докучаєв В. В. Материалн к оценке земель Нижегородской губернии. Естественноисторическая часть. Спб. , 1886. — Вмп. 1. — С. 227). Отже, ґрунт є про­дуктом взаємодії живої і неживої природи, особливим природно-історичним  тілом.   Тому  в сучасному ґрунтознавстві  найчастіше використовують таке визначення: ґрунт — самостійне природно-іс­торичне, органо-мінеральне тіло, яке виникло внаслідок дії живих і мертвих організмів і природних вод на поверхневі горизонти гір­ських порід під впливом кліматичних факторів, рельєфу і гравіта­ційного  поля  Землі.

Основною властивістю ґрунту є родючість — здатність забезпечувати рослини поживними елементами, вологою, повітрям і теп­лом протягом вегетаційного періоду. Саме ця властивість відрізняє ґрунт від гірської породи. Всебічне вивчення родючості провів ві­домий ґрунтознавець В

Р. Вільямс. Він вказував, що поняття про ґрунт і його родючість нероздільні. Родючість — суттєва власти­вість, якісна ознака ґрунту, незалежна від ступеня його кількіс­ного прояву. Поняття про родючість ґрунту він протиставляє по­няттю про безплідний камінь або масивну гірську породу.

Таким чином, ґрунт як особливе природне тіло — це складна біомінеральна (біокосна) динамічна система, яка є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу, часу і якій властива родючість.

Ґрунт, як будь-яке природне тіло, має своє положення в прос­торі, об'єм і межі; як форма природного ресурсу представлений у вигляді ґрунтового покриву Землі.

З виробничої точки зору ґрунт є предметом і продуктом праці та засобом виробництва.

РОЛЬ ҐРУНТУ В ПРИРОДІ І ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Ґрунтовий покрив знаходиться на межі взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери і біосфери. Одночасно він є ком­понентом біосфери. Це зумовлює його специфічну роль у цій склад­ній системі земних геосфер, його глобальні функції. Б. Г. Розанов (1988) виділяє п'ять глобальних функцій ґрунту.

1. Ґрунт забезпечує існування життя на Землі. Майже всі жи­ві організми суші одержують елементи мінерального живлення з ґрунту. Ґрунт є основою для закріплення вищих рослин, його на­селяють мікроорганізми, нижчі рослини, тваринні організми. Отже, ґрунт одночасно є наслідком і умовою його існування. В цьому полягає діалектична єдність біосферних процесів.

2. Ґрунт є сферою постійної взаємодії великого геологічного і малого біологічного кругообігу речовин на Землі. В ґрунті відбу­ваються процеси вивітрювання мінералів і гірських порід. Про­дукти вивітрювання частково виносяться атмосферними опадами в гідрографічну сітку, а звідти у Світовий океан, де вони утворю­ють осадові породи, які внаслідок тектонічних явищ можуть знову опинитись на поверхні Землі і зазнати вивітрювання. За такою схемою відбувається

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні