ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ҐРУНТОЗНАВСТВА.

було досягнуто завдяки правильній методології та фундаменталь­ним методам дослідження, спираючись на які розвивалась дана наука. Протягом всієї історії свого становлення теоретичне ґрунто­знавство було тісно пов'язане з фізико-математичними, хімічними, біологічними, геологічними і географічними науками (рис. 2).

На основі наукових розробок вчених ґрунтознавців, біологів, фізиків і хіміків виникли такі розділи ґрунтознавства: мінералогія ґрунтів, геохімія ґрунтів, геохімія ландшафтів, фізика ґрунтів, хі­мія ґрунтів, біохімія ґрунтів, мікробіологія ґрунтів, зоологія ґрунтів, фізична і колоїдна хімія ґрунтів. Вивчення закономірностей просторового поширення ґрунтів зумовило виникнення самостій­ної наукової дисципліни — географії ґрунтів.

Ґрунтознавство як теоретична наука успішно розвивалось ще й тому, що воно з початку свого становлення вирішувало конкрет­ні завдання для потреб ряду галузей народного господарства. Внаслідок цього сформувались прикладні галузі ґрунтознавства: агроґрунтознавство, агрохімія, агрофізика, меліоративне, лісове,, медичне, військове, будівельне ґрунтознавство (рис. 3).

 

ЗНАЧЕННЯ ҐРУНТОЗНАВСТВА ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ

ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Одним з основних напрямів фізичної географії XX ст. є ландшафтознавство — вивчення природних комплексів. У науковому ландшафтознавстві провідним є вивчення структури ландшафтів, тобто виявлення взаємозв'язків між їх компонента­ми і морфологічними частинами. Компонентами ландшафту є гір­ські породи, вода, ґрунти, рослинний і тваринний світ, клімат, ре­льєф, повітряні маси, людина. Отже, одним з головних джерел сучасного вчення про ландшафти є генетичне ґрунтознавство. Вив­чаючи фактори ґрунтоутворення (материнську породу, клімат, жи­ві організми, рельєф), які одночасно є компонентами ландшафту, ґрунтознавство збагачує знання про ландшафти. Отже, ґрунто­знавство в своїй основі є географічною наукою.

Крім того, ґрунт як компонент ландшафту одночасно є його показником — є дзеркалом ландшафту. Цей вислів, дещо в іншій формі, належить В. В. Докучаєву. Він першим вказав, що ґрунт — дзеркало навколишнього середовища. Пізніше Б

Б. Полинов, який разом з В. В. Докучаєвим вважається засновником ландшафто­знавства, перефразував вираз свого вчителя у вираз «ґрунт — дзеркало ландшафту». Проте цей афоризм не можна розуміти буквально. По-перше, ґрунт дзеркало не лише сучасного, а й ми­нулих ландшафтів; по-друге — це метафора, мається на увазі відповідність. Ґрунт відповідає даним умовам. Ця концепція ґрунтується на тому, що ґрунт є наслідком розвитку з материнської

Рис   3   Ґрунтознавство в системі прикладних наук

  (за М. А. Глазовською, 1981).

 

породи під впливом певної сукупності факторів ґрунтоутворення. Наслідки конкретного генезису фіксуються в будові, складі і влас­тивостях даного ґрунту.

На цій відповідності базується вивчення ґрунтів у природі, во­на відіграє важливу роль у картографуванні ґрунтів.

Таким чином, ґрунт як компонент ландшафту є важливою озна­кою цілісності цієї природної системи, елементом, без якого іс­нування ландшафту неможливе. Ґрунт визначає тип рослинності і одночасно залежить від неї, а взаємодія цих елементів І зумов­лює характерні риси даного ландшафту.

Ґрунт вважають серцевиною ландшафту. Він регулює ланд­шафт, запобігає його зникненню, бере участь у його відновленні після руйнування стихією або людиною.

Ґрунтознавство в цілому і географія ґрунтів зокрема мають важливе значення в розвитку економічної і соціальної географії.

Економічна характеристика окремих країн, регіонів, історичних районів неможлива без знання ґрунтового покриву і рівня його ро­дючості. Пояснення процесів міграції населення по території ма­териків, причин виникнення і зникнення держав, соціальних супе­речок тією чи іншою мірою базуються на відомостях про ґрунти на даних територіях.

 

 

КОРОТКИЙ

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні