Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження

за собою скасування або зміну судового рішення, відповідно до ст. 371 КПК вважається:

1)незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;

2)застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;

3)неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту. Але згідно з п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК не кожне неправильне застосування кримінального закону є підставою для перегляду справи в порядку виключного провадження. Необхідно, щоб воно істотно вплинуло на правильність судового рішення, тобто помилка в застосуванні закону повинна бути такою, яка має принципове значення і тягне за собою відповідні правові наслідки. Наприклад, від правильності кваліфікації діяння за статтею КК, її частиною чи пунктом залежать вид і тяжкість покарання, умови дострокового звільнення і багато інших надзвичайно важливих для людини наслідків. Тому така помилка в кваліфікації діяння є тою обставиною, яка істотно впливає на правильність судового рішення. В той же час помилкове врахування кваліфікуючої ознаки, виключення якої не тягне зміни статті КК, його частини чи пункту, за умови, що призначене покарання відповідає тяжкості злочину і даним про особу злочинця, не може вважатися підставою для розгляду справи в порядку виключного провадження, оскільки воно істотно не вплинуло на правильність судового рішення.

Найпоширенішим неправильним застосуванням кримінального закону є неправильна кваліфікація дій чи бездіяльності винного, яка істотно впливає на правильність судового рішення

 

Невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого є окремою підставою для скасування або зміни вироку в апеляційному та касаційному порядку, але вона не передбачена як підстава для такого скасування чи зміни в порядку виключного провадження. Тобто за змістом статей 367, 371, 372, 398 та п. 2 ч. 1 ст. 4004 КПК призначення покарання згідно із санкцією закону, з урахуванням інших вимог законодавства, але такого, що не відповідає, на думку суддів виключної інстанції, тяжкості злочину та особі засудженого, не можна розглядати як неправильне застосування кримінального закону і підставу для перегляду судового рішення в порядку виключного провадження, оскільки кожний суддя по-своєму оцінює цю відповідність. Отже, це є підставою для помилування засудженого, а не для перегляду судового рішення в порядку виключного провадження.

Під неправильним застосуванням кримінального закону в контексті призначення покарання слід розуміти призначення покарання більш суворого, ніж передбачено санкцією закону, на порушення правил призначення покарання при сукупності злочинів чи сукупності вироків тощо, тобто порушення конкретної норми кримінального закону.

Разом із тим ст. 370 КПК передбачено, що істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є незакриття кримінальної справи за наявності для цього підстав.

Підставами для перегляду в порядку виключного провадження судових рішень апеляційного суду, постановлених ним в апеляційному порядку, і судових рішень касаційного суду, постановлених у результаті перевірки судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 383 КПК, є:

— порушення вимог статей 351, 387 КПК про повідомлення засудженому, виправданому або іншому учаснику процесу, інтересів яких стосується подана апеляція або касаційна скарга (подання), щодо їх надходження, внаслідок чого ці особи були позбавлені можливості ознайомитися з апеляцією (скаргою, поданням) і подати на неї свої заперечення;

— порушення вимог статей 354, 389 КПК

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10