Переписи населення в Україні

ПЛАН

Дореволюційне населення України.

Передвоєнні роки. Репресований перепис 1937-го.

Повоєнний період.

Результати перепису населення 2001 року.

Використана література.

Дореволюційне населення України

  Сучасні переписи населення мають багатовікову передісторію. У більш спрощеній формі обліки населення, під назвою цензи, проводилися в Давньому Римі. А в Китаї, за даними, які дійшли до нас, один із таких обліків провели 2238 року до нашої ери, тобто понад чотири тисячоліття тому. Тодішня їх мета була досить прагматична — передусім одержати дані, необхідні для стягування податків і визначення «армійських контингентів».

У Росії попередниками нинішніх переписів населення протягом півтора століття були так звані ревізії. Загалом проведено десять ревізій, остання —1857—1860 рр. , перед скасуванням кріпосного права.

Точні й надійні дані про населення України в її нинішніх кордонах, і особливо до початку ХХ століття, на жаль, відтворити досить важко. По-перше, в адміністративно-територіальному аспекті велика (центральна та східна) частина сучасної України мала своїми «попередницями» губернії тодішньої Російської імперії. Їхній склад і кордони не були постійними, вони змінювалися, що ускладнює точні перерахування щодо сьогоднішньої території країни. Не слід переоцінювати й повноти зібраних даних, особливо в сільській місцевості, де тоді мешкало 80—90% населення. Про те, як Павлу Івановичу Чичикову вдалося на цьому погріти руки, розповідають «Мертві душі» М. Гоголя. .

По-друге, західні регіони сучасної України раніше входили до складу інших держав — Австро-Угорщини, Польщі, Чехословаччини, Румунії. Одержати щодо них більш-менш надійні дані про чисельність населення, особливо у ХVIII—ХІХ століттях, ще складніше.

Проте можна знайти досить цікаві й у чомусь несподівані факти про зміну чисельності населення найбільших на той час міст України, які входили до складу Російської імперії (табл. 1). Наводимо їх за книжкою А. Рашина «Население России за 100 лет (1811—1913 гг. )», виданою в Москві 1956 року.

У цій таблиці міста зранжовані за темпами зростання населення в 1914 році до 1811-го. Найбільшим містом України у межах Російської імперії в середині ХІХ століття була Одеса. Її населення з середини до кінця позаминулого століття (між 1840 і 1897 рр. ) перевищувало населення Києва. Одеса, не будучи навіть губернським центром (вона входила до складу Херсонської губернії), за чисельністю населення посідала третє місце в Російській імперії, поступаючись лише Москві й Петербургу. Можна додати, що, за останнім радянським переписом населення 1989 року, чисельність жителів Одеси становила 1115 тис. чол. , але потім її населення стало досить відчутно зменшуватися і в перші місяці 2001-го воно вже становило менш як мільйон чоловік.

До 1914 року Київ випередив Одесу за чисельністю населення і став четвертим за кількістю жителів містом Російської імперії, поступаючись Петербургу (2118 тис. ), Москві (1763 тис. ) і Ризі (558 тис. ). Не можна не звернути увагу на те, що в цій таблиці немає даних про населення таких важливих міст, як Донецьк (до 1924 року Юзівка), Запоріжжя (до 1921 року Олександрівськ), Кривий Ріг, Луганськ. Ці міста почали розвиватися лише наприкінці ХІХ століття. Так, населення Юзівки 1870-го становило лише 164 чоловіки, 1884-го — 5,5

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні