Поняття як форма мислення

одночасно і мостом, тому круг для "віадука" повністю поміщається усередині круга для "моста". Можна сказати і так: сукупність понять 1-3-6 і понять 2-7 утворюють дві лінії обмеження.

Збірні і розділові поняття. Збірні поняття на відміну від розділових характеризують сукупності предметів і речей з боку переважаючих в них властивостей. Такі властивості, будучи типовими для всієї множини, не є, проте обов'язковими для кожного предмету окремо. Так, називаючи гай березовим, ми зовсім не припускаємо, що кожне дерево в ній - береза і ніяких інших дерев там немає.   Збірні поняття тому і треба відрізняти від звичайних розділових, що із збірними поняттями неможливо здійснювати логічні операції, оскільки загальні вислови про них не дозволяють робити висновки про кожного з окремих предметів, що входять в їх об'єм. Якщо нам, наприклад, говорять: виборці проголосували за такого-то кандидата в депутати, то саме собою ясно, що звідси не можна робити висновок, ніби за нього голосували всі. Отже, тут слово "виборці" спожите в збірному сенсі. У іншому випадку те ж саме слово може мати розділовий сенс, скажімо, у вислові: "Виборці - громадяни повнолітнього віку".   У буденній мові і в художній літературі можуть не звертати увагу на відмічену різницю в сенсі понять. Для логіки ж вона істотно важлива. Тільки у розділових понять те, що мовиться про загальне, відноситься до кожного окремо. Додаток же логічних законів до розділових понять і здійснення логічних перетворень над ними мають значні обмеження.

Співвідносні і неспіввідносні поняття

Існує ціла група примітних в теоретичному відношенні явищ і предметів, а також позначаючих їх понять, які мисляться тільки парами; на їх логічну своєрідність свого часу вказав німецький філософ Гегель. Причина - слідство, вчитель - учень, раб - пан, схід - захід. Одне не буває без іншого. Вчитель, у якого немає і не було учнів, ніяк не може вважатися вчителем; рівним чином і учнів без вчителя не буває.   Так само нерозривно зв'язані і інші пари. Звичайно, можна відвернутися від того, що у причини є наслідки, але тоді вона не причина, а просто подія. І батько може, зрозуміло, існувати і поза співвідношенням з сином, але тоді він не батько, а чоловік взагалі. Більшість понять є неспіввідносними; для розкриття їх змісту не потрібно привертати якісь зв'язані з ними, в деякому розумінні протилежні їм поняття.

Філософія може вказати немало важких проблем, пов'язаних із співвідносністю. Наприклад, добро і зло - чи можна їх вважати співвідносними чи ні?  Є багато підстав вважати, що добро здійснюється як подолання зла, і якби не було другого, то і перше не мало б сенсу, в усякому разі, ми б просто перестали його помічати. Проте, якщо ми з цим погодимося, то важко буде звільнитися від цинічного виправдання всякого роду злодійства, яке у такому разі стає необхідною умовою прояву доброти. Адже так можна добалакатися до того, що фашизм, почавши війну на поневолення всього світу, доставив тим самим нашому народу привід прославитися довіку як рятівник цивілізації.

Як насправді зв'язані названі поняття, є питанням, рішення якого не може бути одержано в логіці. Тут просто указується на наявність проблеми.

Абстрактні і

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні