Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Поєднання етнічного та релігійного аспектів в Православ'ї в Україні

Історія людства є історія етносів. Під словом етнос ми звичайно розуміємо кровно - споріднену спільноту людей, яка має спільну територію (рідну землю), спільну мову (рідну мову), спільне родове походження свого народу, спільну історичну пам'ять, свою віру, звичаї та обряди.

Пов'язуючи етнічний та релігійний аспект на українських землях ми можемо прослідкувати певне поєднання українського етносу до християнського часу і українського етносу християнського часу. Українська історія розповідає нам про часи коли землі Київської Русі були населенні язичниками з їхнім світоглядом, культурою і звичаями. Але переломним моментом релігійного аспекту українського народу став 988 рік, коли князь Володимир христив Русь сприйнявши віру Православної Греції. Викорінюючи поганські релігійні надбання князь Володимир не мав на меті знищення тогочасної етнічної субкультури українського народу. І тогочасне світосприйняття язичників під впливом християнізації, природними та силовими чинниками з часом стало адекватно сприймати чужоземну релігійно-моральну субкультуру. Християнство внесло кардинальні зміни у життя тогочасного етносу, але в своїй основі піддалося онаціоналенню під впливом таких факторів як : психологія народу, його світосприйняття, своєрідне мистецтво, національних культурних традицій, обрядів і звичаїв, життєвих потреб, соціальних інтересів, національної мови, міжнаціональних і внутрішніх відносин та трансформувалося в сьогочасну форму українського православ'я.

Православ'я стало пов'язанне не тільки з національно-духовним життям українського етносу, а й глибоко вплилося в широкий діапазон національно-етнічних процесів. Таким чином Православ'я брало активну участь у житті нації та міжнаціональних відносинах, пробуджувало за певних історичних умов національну свідомість народних мас, активізувало національно визвольну боротьбу, відстоювало національне відродження, суверенітет і незалежність української державності.

У становленні українського православ'я особливим фактором було стале світосприйняття українського народу. А отже велику роль в багатьох теперішніх виявах релігійної культури мали стародавні дохристиянські уявлення про навколишній світ. Особливим чином це проявляється в пісенності (колядках, щедрівках, посівалках) та інших національних обрядових формах

Великий взаємо вплив православної релігійної культури і української народної традиції прослідковується в мистецтві. Музика, живопис, архітектура все це насичується українським баченням і розумінням.

Маючи невід'ємну любов до пісні, український народ вкладав у неї своє звернення до Бога, звернення в радості і журбі, прохання про добробут і мир в своїй державі. Цей вияв релігійності в народі можна прослідкувати в будь якій час життя українського народу. Народні елементи з часом проникають і в церковний живопис. Прослідковуючи стиль написання ікон, ми можемо побачити значні зміни порівнянно з візантійським стилем. Українська ікона набуває елементів слов'янської постаті, з характерним обличчям і різноманітними орнаментами. З часом в західних регіонах великою популюрністью користуються вишиті ікони, або ж вишиті релігійні атрибути.

В меншій мірі, але все ж такі національні особливості прослідковуються в релігійних архітектурних спорудах, в яких часто використовується національні архітектурні особливості. В деяких храмах можна було побачити символіку тогочасної української нації.

Певне поєднання релігійних компонентів з язичеським світобаченням українського народу набули і обряди які в своїй формі мають автентичне поєднання християнської культури з світобаченням тогочасного народу. Це призвело до певного поєднання язичеських свят і обрядів з християнськими. З дохристиянського часу Київська Русь мала свої свята, які були пов'язані з порами року. Характерною рисою цього

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні