Поєднання етнічного та релігійного аспектів в Православ'ї в Україні

наші землі новий календар, з установленим поділом на місяці і дні. Новий рік у давнину розпочинався з першого березня коли пробуджувалася вся природа по зимовій перерві. Цей рік був прийнятий і Церквою, бо за переданням творення світу відбулося з першого березня. Але пізніше Церква пішла за грецьким новим роком з першого вересня.

Що стосується культових споруд, то християнські храми стали будувати на тих самих місцях де були перші капища, тобто поганські жертовники. До прикладу, князь Володимир на тому місці де стояв у Києві Перун, поставив церкву на честь святого ім'я якого він отримав при хрещенні - святого Василія.

Саме ці поєднання язичницьких свят з святами християнськими призвели до порівняно легкого їх сприйняття у народі, але разом з тим і стало причиною виникнення двовір'я. Народ приходив молитися на те саме місце, де він і раніш молився, у ті самі дні, як і давніше, а тому й надалі полишалося шанування лісів, великих дерев, річок та іншого, з чим не погоджувалися і завжди боролася Церква. Старі божки під впливом Церкви, з часом зникали, але не зовсім, бо ставали бісами й дияволами, тобто все таки вищими надлюдськими силами, яким людина була змушена догоджати, щоб вони не кривдили її. Що перше було вірою, з часом стало суєвіррям, яке продовжувало жити в оновленій формі. Мало того, якості старих божків почали переносити на християнських святих, і з цього погляду цікаві народні вірування про святого пророка Іллю, святого Власія і особливо святого Юрія, як це ми бачили у вище наведених прикладах.

Історія свідчить, що наші предкі стояли на досить високому в тому часі ступені культурного розвитку, мали свою власну культуру - культуру українську, а тому легко сталося, що християнство, коли воно було рано занесене в Україну і офіційно затверджене 988 року, дало тут глибоку Християнізацію народу. І хоч залишилося тут і на далі багато й з стародавніх вірувань, проте Християнізація в Україні була найглибшою з усіх народів на Сході слов'янства.

Усе це ясно свідчить, що нова наука, Християнство впала в Україні на добрий попередній грунт, і дала щедрий врожай: створила окрему народну українську культуру

І все вище подане ясно свідчіть теж, що Християнство на землях України - Руси появилося дуже і дуже рано, коли вже в 9 - 10 ст. , як свідчать араби і греки український народ стояв на такому високому ступені свого морально - чеснотного життя. І Християнство давши відразу розуміння Єдиного Бога, легко розповсюджувалося в Україні, бо легко єдналося з попередніми віруваннями, особливо втому, що не суперечило християнству. І в кінці протягом віків в Україні виробилося своє Православ'я, народне, і з своїми обрядами, часом поєднаними з дохристиянськими, але в основі все чисте християнство. Таким чином Українська Православна Церква довгими віками виробляла свою власну православну ідеологію на відміну церковної ідеології інших народів.

 

Список використаної літератури

1. Аничков Е. В. "Язычество и древняя Русь"

2. Грушевський М. З. "З історії релігійної думки в Україні"

3. Філіпович Л. О. "Етнологія релігії"

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні