Правове регулювання діяльності абонентів мережі Інтернет

Інтернет як середовище перебування, напевно В. А. Копилов припускав певною мірою метафоричність цього висловлення. Згодом він визначив Інтернет як мережну глобальну АІС (автоматизована інформаційна система), що є складовою інформаційної інфраструктури інформаційного суспільства, яка складається із транскордонних інформаційно-телекомунікаційних мереж і розподілених у них інформаційних ресурсів як запасів знань, що у сукупності представляє інтегральне джерело знань і засіб комунікації суб'єктів інформаційного суспільства.

Виступаючи з функціональних, системних позицій І. Л. Бачило визначає Інтернет як систему, що: стала останнім часом засобом інформаційного спілкування багатьох мільйонів людей у багатьох країнах світу; не визнає національних кордонів, що робить цю систему якісно новим явищем у світовому співтоваристві; є рідкісним за своїми можливостями засобом доступу до інформації із всього різноманіття людської діяльності й інтересів; стає потужним інструментом пізнання світу, навчання, доступу до професійних знань; являючись новим засобом масового поширення інформації, стає трибуною політичних висловлень і політичної агітації; стає об'єктом розробки й застосування новітніх програмних і інструментальних технологій, що робить її сферою бурхливого розвитку в майбутньому.

Досить розповсюдженим є бачення інтернету як комп'ютерної мережі. З іншого боку С. В. Петровський і Н. М. Лебедева вважають, що інтернет - це міжнародна телекомунікаційна мережа загального користування. Зокрема, Н. М

Лебедева визначає термін інтернет як «міжнародну технологічну систему (мережі електрозв'язку) загального користування, призначену для обміну відомостями про навколишній світ, його об'єкти, процеси та явища, об'єктивно надані у формі, що дозволяє провести їх безпосередню обробку за допомогою допоміжних технічних засобів».

З метою визначення дефініції терміна «інтернет» в інтересах даного дослідження доцільно розглянути правову природу інтернету. У цьому контексті одне з перших визначень інтернету надано В. П. Талімончик: "Інтернет - комплексний предмет правового регулювання, що поєднує різноманітні суспільні відносини в єдиній соціально-технічній системі, створеній у процесі розвитку глобальної комп'ютерної мережі й призначеній для здійснення масової інформації й комунікації".

У процесі дослідження правового регулювання використання інтернету Є. М. Макарова дає визначення підприємницьких правовідносин, пов'язаних з використанням Інтернету, в яке вкладає й визначення терміну інтернет. Вона вважає, що інтернет - це телекомунікаційна мережа й ресурси інтернету, які виступають як об'єкт відносин і під якими розуміється майно, що забезпечує функціонування мережі Інтернет, результати інтелектуальної діяльності й нематеріальні блага, доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, а також роботи й послуги, предмет яких безпосередньо пов'язаний з Інтернетом.

Протягом досить тривалого часу (більше 3 років) міжнародними експертами ретельно готувалася доповідь Генерального секретаря ООН «Активізація співробітництва з питань політики по відношенню до Інтернету». У цій доповіді дається визначення терміна «Інтернет» «як «глобального відкритого засобу комунікації». Таким чином, міжнародними експертами зроблено акцент на комунікаційні властивості Інтернету як телекомунікаційної мережі. Зовсім не випадково в цій доповіді використовується велика літера в слові «Інтернет».

Наприкінці 90-х років минулого сторіччя в багатьох публікаціях стали переходити від написання «Інтернет» з великої літери до написання «інтернет» з маленької літери. Це було відбиттям розуміння того, що одна з найважливіших інновацій людства перейшла зі стадії унікального, незвичайного явища в розряд повсякденного й звичного для світового співтовариства. Після цього уперше «Інтернет» з великої літери було використано в 2006 році на повноважній конференції ITU (International Telecommunication Union - Міжнародний телекомунікаційний союз,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні