Правове регулювання діяльності абонентів мережі Інтернет
Виступаючи з функціональних, системних позицій І. Л. Бачило визначає Інтернет як систему, що: стала останнім часом засобом інформаційного спілкування багатьох мільйонів людей у багатьох країнах світу; не визнає національних кордонів, що робить цю систему якісно новим явищем у світовому співтоваристві; є рідкісним за своїми можливостями засобом доступу до інформації із всього різноманіття людської діяльності й інтересів; стає потужним інструментом пізнання світу, навчання, доступу до професійних знань; являючись новим засобом масового поширення інформації, стає трибуною політичних висловлень і політичної агітації; стає об'єктом розробки й застосування новітніх програмних і інструментальних технологій, що робить її сферою бурхливого розвитку в майбутньому.
Досить розповсюдженим є бачення інтернету як комп'ютерної мережі. З іншого боку С. В. Петровський і Н. М. Лебедева вважають, що інтернет - це міжнародна телекомунікаційна мережа загального користування. Зокрема, Н. М
З метою визначення дефініції терміна «інтернет» в інтересах даного дослідження доцільно розглянути правову природу інтернету. У цьому контексті одне з перших визначень інтернету надано В. П. Талімончик: "Інтернет - комплексний предмет правового регулювання, що поєднує різноманітні суспільні відносини в єдиній соціально-технічній системі, створеній у процесі розвитку глобальної комп'ютерної мережі й призначеній для здійснення масової інформації й комунікації".
У процесі дослідження правового регулювання використання інтернету Є. М. Макарова дає визначення підприємницьких правовідносин, пов'язаних з використанням Інтернету, в яке вкладає й визначення терміну інтернет. Вона вважає, що інтернет - це телекомунікаційна мережа й ресурси інтернету, які виступають як об'єкт відносин і під якими розуміється майно, що забезпечує функціонування мережі Інтернет, результати інтелектуальної діяльності й нематеріальні блага, доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, а також роботи й послуги, предмет яких безпосередньо пов'язаний з Інтернетом.
Протягом досить тривалого часу (більше 3 років) міжнародними експертами ретельно готувалася доповідь Генерального секретаря ООН «Активізація співробітництва з питань політики по відношенню до Інтернету». У цій доповіді дається визначення терміна «Інтернет» «як «глобального відкритого засобу комунікації». Таким чином, міжнародними експертами зроблено акцент на комунікаційні властивості Інтернету як телекомунікаційної мережі. Зовсім не випадково в цій доповіді використовується велика літера в слові «Інтернет».
Наприкінці 90-х років минулого сторіччя в багатьох публікаціях стали переходити від написання «Інтернет» з великої літери до написання «інтернет» з маленької літери. Це було відбиттям розуміння того, що одна з найважливіших інновацій людства перейшла зі стадії унікального, незвичайного явища в розряд повсякденного й звичного для світового співтовариства. Після цього уперше «Інтернет» з великої літери було використано в 2006 році на повноважній конференції ITU (International Telecommunication Union - Міжнародний телекомунікаційний союз,