Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики)

ЗМІСТ

ВСТУП. . 3

1. Увага в процесі навчання. 4

2. Особливості сприймання навчального матеріалу з вищої математики. 9

3. Уявлення та пам'ять. 14

4. Розуміння, мислення та їх роль в засвоєнні знань. 19

Література. 23

 

ВСТУП

 Засвоєння навчального матеріалу - своєрідна пізнавальна діяльність. Засвоїти знання - означає оволодіти ними, зробити "своїм" досвід людства, який узагальнений в знаннях. Процес засвоєння знань - це складна цілісна психічна діяльність особистості. В ній приймають участі всі її сторони: пізнавальні психічні процеси (сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, мова), почуття і воля, спрямованість. Успіх засвоєння знань залежить від цілого ряду суб'єктивних і об'єктивних факторів: психологічної готовності студента до навчання, його підготовленості за основами наук, наявність здібностей та вміння вчитися, якості викладання та особливостей індивідуальних психологічних процесів.

Засвоєння знань - це процес відображення в мозку людини об'єктивно існуючих знань, які здобуті людством. І. М. Сєченов вказував, що засвоїти - це означає об'єднати продукти чужого досвіду з власними. Таке об'єднання можливо лише за умови активного оперування засвоєним матеріалом та його переробки з точки зору власного досвіду. Повне оволодіння знаннями досягається тільки через їх застосування до розв'язання задач різних типів.

Засвоєння навчального матеріалу - активний процес. Студент в цьому процесі виступає, як активно діюча особистість. Яка не тільки відображає у своїй голові знання, але й висловлює своє відношення до них, перетворює їх в засоби зміни об'єктивної дійсності


1. Увага в процесі навчання

 

Основною умовою сприйняття та засвоєння навчального матеріалу з вищої математики є увага. Вона є необхідною внутрішньою умовою будь-якої діяльності людини, формою виявлення свідомості. Увага необхідна для того, вказував І. М. Сєченов, щоб враження від предметів та явищ зовнішнього світу дійшли до свідомості людини. К. Д. Ушинський вважав, що увага - це єдині двері, через які проходить все, що є в нашій свідомості.

На людину під час діяльності, бадьорому її стані, весь час, безперервно діють різні звукові, світлові, хімічні, механічні, термічні та інші збудники. Але із багатьох збудників в кожний момент сприймаються деякі з них. Людина одночасно свідомо може бути уважна лише до одного або до групи однорідних предметів та явищ, та внутрішніх переживань, до інших же в цей час людина буває не уважна. Відбувається своєрідна фільтрація, відбір збудників, з яких одні які стали об'єктами уваги, потрапляють в поле нашої свідомості, а інші, залишаючись поза увагою, не стають предметом свідомого сприйняття, запам'ятовування, осмислення та переживання. П. К. Анохін вважає, що однією з важливих функцій нервового апарату є відбір суттєвої інформації та гальмування побічної. Критеріям для такого відбору є те, наскільки дана інформація відповідає домінуючим потребам організму.

Відомий історик В. А. Ключевський, характеризує увагу студентів до лекції казав, що викладачу в першу чергу необхідна увага аудиторії або класу, а в класі або аудиторії сидять істоти, думка яких не ходить, а літає і піддається тільки добровільно. В роботі викладача найважливіша і найважча справа - примусити себе слухати, зловити цього птаха - увагу студента. Розрізняють мимовільну, довільну і після довільну увагу. Мимовільна увага виникає незалежно від нашого бажання та вольового зусилля. Вона викликається несподіваними сильними зовнішніми або внутрішніми збудниками, які активізувалися через які-небудь бажання та переживання. Мимовільна увага може виникати також в наслідок звички помічати те що було предметом довільної уваги. Викладачу вищої математики

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні