Рекреаційний та курортний потенціал північно-африканської країни Туніс

вплив Сахари. Північна, переважаюча, частина території Тунісу відноситься до східної околиці Атласськой фізико-географічної області Африки. Південна ж частина представляє напівпустелі ПередСахари і пустелі. Своєрідність природи Тунісу зв'язана, перш за все, з тим, що в межах Тунісу гірські ланцюги займають лише північно-західну частину країни. До того ж ці гори не високі - 1200 - 1400 метрів [6, с. 38-39].

У Тунісі живе близько 10 млн. чоловік. Основне населення складають араби. Окрім них в країні живуть бербери, французи, італійці, німці і евреи. 2 млн. чоловік живуть в столиці. Більшість тунісців віддає перевага побережжю, вся ж південна частина Тунісу практично безлюдна. Цікаво, що 20% населення молодше 20 років. Державною релігією є іслам. Причому, 95% населення – люди глибоко віруючі - мусульмани-суніти.

Державною мовою Тунісу є арабський. Друга офіційна мова – французький, і його знають майже всі тунісці.

2. Клімат Тунісу

У кліматичному відношенні весь Туніс відноситься до категорії "теплих країн". На клімат Тунісу, так само як і на клімат інших країн Північної Африки, впливають Середземне море і пустеля Сахара. Середні літні температури тут коливаються від +22 до +32 градусів, а середні зимові температури - від +5 до +12 градусів. Різниця між середніми температурами найжаркішого і найхолоднішого місяців не перевищує 15-20 градусів

Клімат в Тунісі переважно субтропічний середземноморський, з жарким сухим літом і щодо прохолодною вологою взимку. У північній частині країни переважає сухий субтропічний клімат середземноморського типу, на півдні - жаркий клімат тропічних пустель і напівпустель. Безпосередній вплив морить на клімат найзначніше в північній частині країни. Північні вітри, зустрічаючи на своєму шляху гори, приносять сюди в осінньо-зимовий час вологу, випадну у вигляді дощів. Дія моря позначається і в Сахелі - прибережній смузі на сході Тунісу, де прохолодні вітри декілька ослабляють літню жару. Коли до Тунісу прориваються гарячі південні вітри, що дмуть із спекотної Сахари, сухість і жара панують на всій території країни аж до найпівнічніших прибережних районів. Найважче переноситься висушуючий південний вітер сироко, що дме щорічно багато днів підряд. Коли приходить сироко, в районах, де середні максимальні температури складають +30-40 градусів, спостерігаються температури до +53 градусів і навіть вище. У такі періоди часто гинуть посіви зернових, в'яне виноград, засихають плоди фруктових дерев.

Туристичний сезон в Тунісі починається в кінці квітня і закінчується на початку листопада. Це пов'язано як з температурою води, так і з температурою повітря. В кінці квітня повітря прогрівається в курортній зоні до 23-25 градусів.

 В розпал літа (липень-серпень) в курортній зоні Тунісу досить жарко (35 і вище). Комфортний сезон починається у вересні і триває до середини жовтня.

3. Курорти Тунісу.

Умовно територію Тунісу можна розділити на сім туристсько-рекреаційних районів (рис. 1). Важливими центрами є Туніс, Сфакс, Кайруан.

Кайруан - місто, що є релігійною столицею для країн всього Магріба. Він займає четверте місце серед духовних ісламських пам'ятників після мекки, Медіни і Єрусалиму. У країнах Магріба до цих пір вважають, що семикратне паломництво в священне місто Кайруан замінює паломництво до мекки.

Туніс має

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні