Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Ринок меду в Україні

Україна в медовому світі

 

Найбільшим світовим виробником є Китай: там проводиться близько 255 тис. тонн меду в рік. Правда, споживання цього продукту на душу населення в країні невелике — всього сто грамів в рік. Зате Китай — провідний експортер — понад 100 тис. тонн в рік. Китайський мед, рівно, як і вся супутня продукція бджільництва (пилок, маткове молочко і т. д. ), — найдешевші в світі: навіть у Україні він продається по долару за кілограм. Якість його українські пасічники оцінюють як низьке, але на те вона і конкуренція. Китайський мед імпортується в основному як технічний — для потреб кондитерської, парфюмерної і фармацевтичної промисловості.

Другим за величиною виробником меду в світі є США: 84 тис. тонн. Країна до того ж імпортує близько 66 тис. тонн, тому споживання на душу населення складає півкілограма в рік. Як і у Великобританії з Францією.

А більше всього меду на душу населення споживають в Австралії — 1,6 кг в рік, Греції — 1,4 і Німеччині — 1,1 кг При цьому Німеччина, як і решта європейських країн, мед в основному імпортує — до 83% від об'єму споживання. Власне виробництво там малопотужне: позначається недолік медоносної бази унаслідок високої індустріалізації. Японія ж імпортує 93% меду.

Що стосується України, то з урахуванням валового меду ми споживаємо по 1,2 кг на людину в рік, займаючи по цьому показнику одне з перших місць

 

Наші бджоли — самі смугасті в світі

Якось під час візиту до Японії Віктор Ющенко відзначив, що крупна українська бджола приносить меду в п'ять разів більше, ніж маленька японська. Не знаємо, як в Японії, а в Україні мешкає три породи бджіл: карпатська, поліська і степова. Була ще кримська гірська, але вимерла. Та і степову, говорять, може осягнути та ж доля, якщо селекціонери терміново не займуться поліпшенням породи. Поліська — різновид среднерусськой бджоли, вона морозостійка і агресивна. А ось карпатська і медоносна, і добре переносить зиму, і мало їсть — загалом, надія вітчизняного бджільництва.

Вважається, що бджолина сім'я може виробити 20—80 (а за деякими даними, до 100) кілограмів меду в рік. Як видимий, реальні цифри лежать у нижньої межі цього діапазону.

Всі ми любимо липовий або акацієвий мед. Проте велику частину нектару бджоли збирають на сільськогосподарських культурах: соняшнику, гречці, люцерні і т. д. І лише в Карпатах і Поліссі бджоли «пасуться» в основному на диких травах.

Загальновідомо, що бджоли не тільки збирають нектар, але і обпилюють рослини. Для сільськогосподарських культур це надзвичайно важливо. За даними Національної програми розвитку бджільництва до 2011 року, за рахунок правильного запилення бджолами врожайність соняшнику або гречки можна підвищити на 40%, баштанних культур — на 60, плодових дерев — на 65%.

Таким чином, окрім прямого доходу від продажу продуктів бджільництва, пасіки можуть претендувати на частину доходу від виробництва вищеперелічених сільськогосподарських культур. У США, наприклад, законодавчо передбачена орендна плата фермерів бджолярям «за запилення». І доходи пасічників по цій статті складають до 90% загальних доходів, вимірюючись сотнями мільйонів доларів! Продаж меду для американських бджолярів — як приємне доповнення.

У Україні вважається, що рослинники або

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні