Санітарно-гігієнічне виховання учнів у процесі вивчення біології

санітарної служби України впроваджено у всіх республіках СРСР.

   Однак, не обминуло армію санітарних лікарів лихоліття культу особистості та періоду репресій. Про це красномовно свідчить наступна цитата з офіційних джерел: " . . . разоблачено й устранено прежнее руководство здравоохранением Украины, которое вредительски довело санитарное дело й санитарную организацию до упадка". І сьогодні проймають холодом ці слова, адже за ними долі конкретних людей.

   Серед них санітарний лікар Південно-Західно фронту в роки першої світової війни, керівник Київської санітарної станції у 20-тих роках В. Удовенко. Він був з арештований та засуджений на тривалий термін ув'язнення, яке відбував на Соловках. Після звільнення повторно засуджений, тепер вже до страти безпідставним рішенням революційної трійки. Вирок було виконано негайно.

   За публікацію соціально-демографічних наслідків голодомору на Україні довге ув'язнення у таборах суворого режиму відбував Ю. Корчак-Чепурківський.

   Водночас, результатами діяльності санітарно-епідеміологічної служби стало повне знищення віспи, чуми, висипного тифу, до поодиноких випадків зменшена захворюваність на малярію, черевний тиф та багато інших небезпечних інфекційних захворювань. Тридцяті роки характеризувались диференціацією санітарних лікарів за епідеміологічним, житлово-комунальним, промисловим та харчовим напрямками

У 1930 році із 700 санітарних лікарів було всього 250 профільних: епідеміологів - 80; фахівців із житлово-комунальних питань - 35; промислової санітарії - 90 та харчової - 45.

   Авторитет Служби дедалі зростав, нарощувались обсяги виконуваних робіт, збільшувалась кількість фахівців. Починаючи із 1932 року жодне відомство України не мало права розробляти перспективні плани без узгодження їх з органами санітарно-епідеміологічного нагляду.

   У 1936 році загальне число санітарно-епідеміологічних станцій в Україні сягало 406, а в 1953 році - 955.

   Індустріалізація держави чи ліквідація наслідків війни, бурхливий розвиток міст чи механізація сільської праці, - кожен період розвитку країни ставив перед санітарною службою свої завдання, які вона успішно вирішувала, впроваджуючи в практику досягнення медичної науки. Так, під час Великої Вітчизняної війни лікарі вперше в історії усіх війн досягли визначних результатів, забезпечивши повернення до військових лав понад 72% поранених і майже 90% хворих, зокрема, тяжкими інфекційними захворюваннями.

  Санітарну охорону території нашої держави здійснюють такі підрозділи:

  • · центральна санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті:
  • · 3 басейнових та 14 портових
    санепідстанцій;
  • · центральна санітарно-епідеміологічна станції залізничному транспорті: 6 дорожніх та 49 лінійних санепідстанцій;
  • · санітарно-епідеміологічна станція цивільної авіації.

   Санітарні лікарі першими підіймаються на кораблі, першими входять до салонів літаків та вагонів поїздів, а вже потім за ними йдуть прикордонники та митники. Особливу увагу представники карантинних підрозділів приділяють пасажирам , що прибули з країн, де поширені такі хвороби, як малярія, жовта лихоманка, чума, холера, SARS. . .

   Суворому санітарному контролю підлягають також вантажі, особливо продукти харчування, промислові товари імпортного виробництва, хімічна сировина.

   На початку третього тисячоліття в Україні створена і ефективно діє державна система, що забезпечує реалізацію конституційних прав громадян на охорону здоров'я та сприятливе середовище життєдіяльності. Складовими цієї системи є 852 заклади державної санітарно-епідеміологічної служби України, зокрема: Кримська республіканська санітарно-епідеміологічна станція, 24 обласних, 13 міських санепідстанцій міст із районним поділом, 184 міських та районних санепідстанцій у містах та 469 сільських районних.

     За час незалежності нашої країни санітарна служба продовжила свій розвиток. Україна зберегла і примножила унікальний і повністю самодостатній комплекс взаємодії наукових, практичних та організаційних структур, які дозволяють проводити надійний захист середовища життєдіяльності людини від дії небезпечних факторів та епідемій. Яскравий приклад - останні роки, коли чітке і

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні