Соціальне страхування та його місце в соціальному захисті

страхування. Цією постановою підвищувалася зацікавленість колективів підприємств у подальшому знижен­ні втрат по тимчасовій непрацездатності, вдосконалювалася робота профспі­лок по соціальному страхуванню.

У 1979 році підвищено матеріальне забезпечення інвалідів з дитинства, а в 1981 році були здійснені соціальні заходи, спрямовані на посилення держав­ної допомоги сім'ям, що мають дітей. Зокрема вводилися одноразові допомо­ги у випадку народження першої, другої і третьої дитини, підвищилися роз­міри допомог одиноким матерям; встановлена часткова оплата відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею одного року і т ін (Постанова ЦК КПРС і РМ СРСР від 22 січня 1981 року № 235 «Про заходи щодо посилення державної допомоги сім'ям, що мають дітей»).

Постановою від 23 лютого 1984 року № 191 РМ СРСР і ВЦРПС затвердили основні умови забезпечення допомогами по державному соціальному страху­ванню, у відповідності з якими Президія ВЦРПС 12 листопада 1984 року за­твердила Положення про порядок забезпечення допомогами по державному соціальному страхуванню.

Подальші зміни пенсійного забезпечення знайшли своє відображення в Указі Президії Верховної Ради СРСР від 22 травня 1985 року «Про подальше покращання пенсійного забезпечення робітників, службовців, членів колгос­пів і їх сімей»

12 вересня 1986 року Політбюро ЦК КПРС прийняло рішення про підготов­ку нового Закону про пенсійне забезпечення громадян. І тільки з прийняттям Законів СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15 травня 1990 року і Закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» від 28 квітня 1990 року завершився процес створення єдиної системи пенсійного забезпечення. Ці закони встановили єдині норми і умови пенсійного забезпе­чення для всіх категорій громадян.

Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що в СРСР, в основному, ді­яла і розвивалася державна система соціального забезпечення. Вона охоплю­вала робітників, службовців, колгоспників, студентів, військовослужбовців, інших громадян, їх сім'ї

Складовою частиною системи соціального забезпе­чення було державне соціальне страхування.

Державне соціальне страхування в цій системі можна було виділити завдя­ки двом ознакам:

1) характерний специфічний метод створення коштів; 2) визначений кон­тингент громадян, на обслуговування якого витрачаються ці кошти.

У державному соціальному страхуванні застосовувався метод створення відповідного фонду. Суть його в тому, що всі підприємства і установи в обо­в'язковому порядку сплачують за працюючих у них робітників і службовців певні платежі, які називаються страховими внесками. Їх розміри (в процен­тах до заробітної плати) встановлювались Радою Міністрів СРСР і диферен­ціювалися по професійним спілкам. Страхові внески, що сплачувалися в за­значеному порядку, зосереджувалися в бюджеті державного соціального страхування, який був частиною державного бюджету країни.

На завершення слід додати, що державне соціальне страхування було най­більш вагомою частиною соціального забезпечення СРСР. Витрати на його потреби становили біля 80% всіх коштів, що виділялися державою на соціальне забезпечення.

2. Джерела формування Фонду соціального страхування

Фонд соціального страхування є найбільшим за обсягами коштів та напрямками фінансування видатків. Його основни­ми завданнями є: забезпечення надходжень і акумуляція збо­ру на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, інших видів допомоги, вста­новлених законодавством, а також на санаторно-курортне лі­кування та оздоровлення працюючих та їхніх сімей; здійснен­ня заходів щодо забезпечення виплат

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні