Стандартизація

наступних стандартів:

1) технічних умов;

2) загальних технічних вимог;

3) методів випробувань;

4) правил приймання;

5) маркировки;

6) упаковки;

7) транспортування і зберігання;

8) типових технологічних процесів.

Стандарти технічних умов (на продукцію сільського господарства) встановлюють всебічні вимоги до якості продукції, що заготовляється, постачається і реалізується. Вони вміщують вступну частину і розділи:

1. "Технічні вимоги".

2. "Правила приймання".

3. "Методи випробування".

4. "Упакування".

5. "Маркірування".

6. "Зберігання".

7. "Транспортування".

Стандарти загальних технічних вимог встановлюють норми і вимоги до конкретної продукції, які повинні характеризувати її з точки зору якості. Вони вміщують вимоги до одного або декількох показників якості стосовно одного, двох або декількох видів продукції. В найменуванні стандарту після назви продукції вказується вигляд технічних вимог, що ним встановлюються.

Стандарти методів випробувань встановлюють методи випробувань окремих показників якості однорідної продукції або методи випробувань комплексу показників

В стандартах вказуються методи відбору наважки для випробування, умови проведення випробування, способи обробки результатів.

Стандарти правил приймання, маркірування, упакування, транспортування і зберігання передбачають правила маркірування, вимоги до упакування, перевезення і зберігання продукції для забезпечення зберігання її якості.

Стандарти правил технологічних процесів передбачають встановлення і суворе дотримання технологічних дисциплін, стандартних вимог до окремих операцій і процесів. Від своєчасного і якісного виконання всіх робіт в процесі виробництва, зберігання і післязбиральної доробки в значному ступені залежить кількість і якість сільськогосподарської продукції, яку одержуємо. Багато робіт в сільськогосподарському виробництві на сучасному рівні механізації можна розглядати як безперервні технологічні процеси, виконання яких має однотиповий характер.

 3. Визначення якості сільськогосподарської продукції

До якості сільськогосподарської продукції пред'являють естетичні, фізіологічні і технологічні вимоги, тому при оцінці їх якості не можна обмежуватись якимсь одним показником, звичайно враховують їх комплекс. Під якістю розуміють сукупність властивостей і ознак продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби у відповідності з її призначенням.

Якість зерна визначається сукупністю таких властивостей: смаком, запахом, кольором, станом по вологості, ступенем засміченості і зараженості. В залежності від призначення продукції сукупність властивостей, по яким оцінюють якість буде різною. Наприклад, бульби картоплі використовують для продовольчих цілей, як сировину для переробної промисловості, на корм для сільськогосподарських тварин, як насіннєвий матеріал.

Якість продовольчої картоплі оцінюють по смаковим властивостям, розміру і формі бульб; якість сировини для переробної промисловості - по вмісту крохмалю в бульбах; якість картоплі, що йде на кормові цілі - по вмісту кормових одиниць та її придатність до тривалого зберігання; якість насіннєвої картоплі - по здатності бульб максимально використовувати ґрунтові а кліматичні умови для формування врожаю, по стійкості до передачі новому врожаю відповідних властивостей, по тривалості вегетаційного періоду, по оптимальним розмірам бульб, придатних для механізованого вирощування цієї культури.

Сільськогосподарській продукції властиво багато різноманітних властивостей: фізичних (форма, забарвлення, конструкція, щільність і т. д. ), хімічних (вміст жиру, білку, вуглеводів, вітамінів і т. д. ), біологічних (здатність зберігатись без великих втрат маси, погіршення товарних і харчових властивостей та ін. ).

Властивість продукції - її об'єктивна особливість, яка може проявлятись при створенні, експлуатації або вживанні. Для об'єктивної оцінки якості будь-якої продукції її властивості необхідно охарактеризувати кількісно. Це досягається за

1 2 3 4 5 6