Становлення національного інформаційного простору України

На підставі угод про співробітництво ДІНАУ поширює свою інформацію за кордон через власну мережу, а також через відповідні зарубіжні агентства.

Інформацію про суспільно-політичні, економічні процеси ДІНАУ подає до газет, журналів СІЛА, Канади, Австрії, Словаччини, Польщі, Румунії, Казахстану, Греції, Молдови, тобто тих країн, в яких проживає немало українців. Так, вітчизняним і зарубіжним засобам масової комунікації пропонуються такі стрічки та вісники, як "Законодавство: документи, коментарі, консультації", "Новини ділового світу", "Планета", "Закордон і новини, події, факти", "Україна і світ", "Новини України" (російською та англійською мовами), "Кримінальна хроніка", "Україна: хроніка подій минулого тижня" та ін.

Крім висвітлення візитів у зарубіжні країни лідерів України, агентство ДІНАУ активно налагоджує зв'язки із зарубіжними агентствами ІТАР-ТАРС (Росія), відповідними агентствами Республіки Білорусь, Литви, Естонії, Киргизії, Хорватії, Словаччини, Румунії, Болгарії, Греції, Чехії, Німеччини, Бельгії, інших країн.

Отже, інформаційний простір України фактично за десятиріччя незалежності було сформовано: а) відповідно до основних проблем державотворення, завдань формування самостійної, суверенної держави; б) відповідно до інтеграційних світових процесів, які аж ніяк не обходять Україну. Хоча таку сформованість важко й не варто називати остаточною, завершеною, вона, однак, свідчить про те, що головне інформаційно-комунікативний простір в Україні склався і діє.

Злиття різних суб'єктів комунікаційної сфери свідчить про те, що варто всерйоз поставитися до вивчення проблем інформаційного суспільства, яке досліджують представники різних галузей наукового знання.

Ми ризикнемо дати власне тлумачення інформаційного суспільства — суспільства, в якому накопичення й обробка інформації та виробництво продукту виступає рушійною силою науково-технічного, соціально-економічного і культурно-освітнього прогресу.

Позаяк про інформаційне суспільство написано вже чимало книг, це створило передумови для типології моделей інформаційного суспільства, які ми розглянемо далі.


Список використаної та рекомендованої літератури

  1. Акофф Р. , Эмери Ф. О целеустремленных системах. — М. , 1974.
  2. Антипов К. В. ,Бажеиов Ю. К. Паблік рилейшнз. — М, 2002.
  3. Ванштейн Г. Интернет как фактор общественных трансформаций // МЭиМО. — 2002. — № 7.
  4. Винер Н. Кибернетика и общество. — Л. , 1958.
  5. Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент. — СПб. , 1997.
  6. Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи
    — К, 2001.
  7. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. — К, 2002.
  8. Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз для профессионалов. — К, 2001.
  9. Роль ЗМІ у сприянні європейській інтеграції. — Європейська комісія, 2001.
  10. Удовик С. Л. Глобализация: семиотические подходы. — Μ. , 2002.
  11. Урсул. Информация. Методологические аспекты. — М. , 1971.
  12. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. — М. , 1993.
  13. Юнг К. Г. Структура психики и процесс индивидуализации. — М. , 1996.
  14. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм: "за" и "против". — М. , 1975.
  15. ukrreferat. com

 

 

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні