Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Статистичне оцінювання кон’юнктури товарного ринку

План 

1. Поняття кон’юнктури, показники та завдання статистики.  

2. Ринкові пропорції попиту і пропозиції. Місткість ринку.  

3. Методичні принципи оцінювання обсягів продажу споживчих товарів за всіма каналами реалізації для визначення місткості ринку.  

4. Статистичні методи оцінювання кон’юнктурних коливань.  

Література.  


1. Поняття кон’юнктури, показники та завдання статистики

Кон’юнктура ринку (від лат. — об’єдную, пов’язую) — це сукупність умов, що визначають конкретну економічну ситуацію на ринку на певний момент чи відрізок часу. Оцінювання та аналіз кон’юнктури є необхідною умовою комерційної діяльності на усіх рівнях управління, а також формування державної політики регулювання ринку за допомогою фіскальної та грошово-кредитної політики і розробки відповідних законів.

Кон’юнктура вивчається статистикою на мікро- та макрорівнях з метою забезпечення ефективності функціонування підприємств, галузей, регіонів і національної економіки в цілому

Жодне підприємство, велике чи мале, яке здійснює купівлю-продаж, не зможе прибутково функціонувати без оцінювання ситуації на ринку. Тому управлінські рішення мають прийматись на базі оцінювання кон’юнктури ринків.

Розрізняють, як правило, три рівні вивчення кон’юнктури ринку: економічний, галузевий і товарний. Товарна кон’юнктура — це складова економічної і галузевої кон’юнктури. Будуючи систему статистичних показників для вивчення економічної кон’юнктури, фахівці Держкомстату України намагаються досягти найбільшої порівнянності з показниками, прийнятими у статистиці світового господарства та практиці країн із розвиненою ринковою інфраструктурою [4].

Відома добре організована система моніторингу макроекономічних показників у Франції. Щоквартально Національний інститут статистики та економічних досліджень (INSEE) видає бюлетені, де подається не тільки докладний аналіз стану економічної кон’юнктури країни, а й прогноз на 2––3 квартали основних макроекономічних показників: ВВП за статтями доходів, обсягів виробництва за секторами, імпорту, експорту, інвестицій, споживання домогосподарств, цін тощо. Прогноз робиться на базі статистичної інформації та результатів кон’юнктурних опитувань, які проводяться INSEE щомісячно та щоквартально.

Національний інститут економічних досліджень Швеції (Konjunkturinstitutet), який не входить до її статистичної системи, регулярно публікує річні та квартальні прогнози таких макропоказників, як ВВП (за статтями доходів), безробіття, державний борг тощо. Статистична інформація збирається статистичною службою Швеції, але аналітичні матеріали публікуються обома організаціями: як Центральним статистичним бюро (SCB), так і названим інститутом.

Європейська комісія (директорат з економічних і фінансових питань) щоквартально видає матеріали, присвячені економічним перетворенням у країнах ЄС і Центральної та Східної Європи. На основі статистичних даних Європейська комісія докладно аналізує економічну ситуацію певних країн та подає прогнози щодо найближчого майбутнього. Крім цього, на основі статистичних даних та інформації з кон’юнктурних обстежень у країнах ЄС вона будує короткотермінові (1––3 квартали) прогнози макропоказників для країн –– членів ЄС.

Система діючих короткотермінових статистичних показників в Україні постійно вдосконалюється відповідно до системи показників світового рівня ООН, яка публікується в Щомісячному статистичному бюлетені статистики ООН (Monthly Bulletin of Statistics). Поки що лише половина українських показників економічної кон’юнктури відповідає Щомісячному статистичному бюлетеню ООН.

Важливими напрямами вдосконалення показників економічної кон’юнктури на рівні макроекономіки на ближчу перспективу є розробка методологічних основ визначення впливу сезонних коливань на відповідний показник, розробка методології агрегованого зведення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні