Статистика зворотного руху товарів

інформаційного забезпечення управління раціональним використанням природних ресурсів України.  

2. Визначення основних термінів статистики відходів. Класифікатор відходів

Відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Небезпечні відходи — це відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

До відходів виробництва належать запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися при виробництві продукції чи виконанні робіт і при цьому повністю чи частково втратили споживчі властивості.

Відходи споживання — вироби та матеріали, які втратили свої споживчі властивості в результаті зносу.

Металобрухт — непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містять у собі чорні або кольорові метали чи їхні сплави, а також вироби з непоправним металевим браком, залишки від виробництва та обробки чорних і кольорових металів та їх сплавів

Доменний присад — найбільш низькосортна частина брухту та відходів чорних металів: поржавілі, які зазнали тривалого температурного або кислотного впливу, чавунна кришка, дріб та гранули тощо. Інші види брухту і відходів чорних металів — амортизаційний лом зі сплавів та відходи від розробки шлакових відвалів і заводських звалищ, які не можуть бути ідентифіковані.

Обліку підлягають обсяги брухту та відходів за всіма джерелами утворення, а саме: при виробництві чавуну, сталі, сталевого, чавунного та кольорового литва, зливків, труб сталевих і чавунних, поковок і штамповок, металовиробів, виробів подальшого переділу, електрокорунду, прокату, кабельних виробів, ливарних вторинних сплавів, хімічної та іншої продукції при гарячому покритті, при електролітичному покритті; у металообробці, зокрема при обробці прокату і тягнутих виробів, при обробці литва (включаючи відходи від кування та штампування), при обробці кабельних виробів, у будівництві та при іншому використанні; амортизаційний брухт (від ліквідації основних засобів, включаючи акумулятори, від капітальних і поточних ремонтів; вибуття до брухту устаткування металургійного виробництва, інструменту, приладів, малоцінного майна та інвентарю, оснастки ливарного і ковальсько-пресового виробництва); від розробки шлакових відвалів і заводських звалищ та інші джерела.

Виробник відходів — фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Збирання відходів — діяльність, пов’язана з вилученням, нагромадженням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Зберігання відходів — тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах (до їх утилізації чи видалення).

Оброблення (перероблення) відходів — здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Перевезення відходів — транспортування відходів від місць

1 2 3 4 5 6 7 8 9