Стихійні лиха природного походження
Розроблені та застосовуються заходи захисту та зменшення негативного впливу вулканічної діяльності. Наприклад, для запобігання негативному впливу потоку лави використовується метод відведення його в бік від населених пунктів шляхом створення штучного русла (відведення лавового потоку з гори Мауна-Лоа 1942 р. , який загрожував місту Хало, за допомогою вибухівки, котру кидали з літака); можливе будівництво дамб, охолодження лавових потоків водою. В Ісландії 197Зр. застосовувалось охолодження лави при виверженні вулкана на острові Хеймей морською водою до температури нижче 100ОС.
Землетруси. Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 завдають значних збитків.
Ті місця, в яких стикаються між собою тектонічні плити (з них складається земна кора), є сейсмічно небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж їхніх границь супроводжується землетрусами. Землетруси з особливо важкими наслідками відбуваються там, де дві тектонічні плити не просто труться одна об одну, а зіштовхуються. Це причина найбільш руйнівних землетрусів. Вчені-геофізики виділили два головних сейсмопояси: Середземноморський, що охоплює південь Євразіі від Португалії до Малайського архіпелагу, та Тихоокеанський, що оперезує береги Тихого океану. Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних океанів материків.
Землетрус — це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.
Гіпоцентр, або осередок землетрусу, місце, де зсуваються гірські породи.
Епіцентр — точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.
Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями
Для реєстраці землетрусів эроблено дві шкали.
До ЗО-х років ХХ ст. сила землетрусу вимірювалась спричиненими збитками — за так званою шкалою Меркаллі. Зараз ддя визначення сили землетрусу користуються більш досконалим засобом: ідею подав 1935 р. американський сейсмолог Ч. Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 12-бальною шкалою. Нульова позначка на сейсмографі означає абсолютний спокій грунту, один бал вказує на слабкий підземний поштовх, кожний наступний бал позначає поштовх в 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус в 10 разін сильніший за 8-бальний, в 100 разів перевищує 7-бальний і, нарешті, в 100 мільйонів разів сильніший за коливання земної кори силою в один бал:
Схематизована сейсмічна шкала
Бали | Загальна характеристика | Зовнішні ефекти |
1 | Непомітний | Коливання ґрунту реєструються тільки приладами, людьми не відчуваються |
2 | Дуже слабкий | Слабкі поштовхи, ледь відчуваються людьми на верхніх поверхах |
3 | Слабкий | Коливання відзначаються багатьма людьми, висячі предмети злегка розгойдуються |
4 | Помірний | Поштовхи відчуваються людьми, розгойдуються підвішені предмети, дзеленчать шибки. |
5 | Досить сильний | Вночі люди прокидаються, гойдаються підвішені предмети, непокояться тварини. Незначні пошкодження окремих будівель. |
6 | Сильний | Легкі пошкодження будинків, утворюються тріщини у штукатурці, зсуваються з місця легкі меблі, падає посуд. |
7 | Дуже сильний | У будинках з’являються пошкодження, тріщини у стінах, окремі будівлі руйнуються. Зсуви на берегах річок. Невеликі гірські обвали. |
8 | Руйнівний | Руйнація і пошкодження будівель, людям важко встояти на ногах. Тріщини в грунті. Гірські |