Страхові посередники

Страховий посередник - одна із трьох головних дійових осіб на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком.

Страхова індустрія використовує різні типи посередників та їх комбінації. Посередницькі функції можуть виконувати: персонал страхових компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентст­ва, відділення зв'язку," агентства нерухомості, автосалони тощо.

Закон України «Про страхування» дає таке визначення посе­редників: «Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників (страхових агентів і страхових бро­керів).

Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика та виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одер­жання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з випла­тами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові аген­ти є представниками страховика і діють у його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страхові брокери — громадяни або юридичні особи, які заре­єстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страхово­му ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

Посередницька діяльність страхових агентів і страхових бро­керів на користь іноземних страховиків на території України не допускається, якщо інше не передбачено міжнародними догово­рами України».

Діяльність страхових агентів і страхових брокерів багато в чому має спільні риси, але юридичний статус таких осіб різний. Страховий агент є уповноваженим страховика і діє згідно з агентською угодою на визначеній території. Страховий брокер, навпаки, є уповноваженим страхувальника або страхової компа­нії, що бажає перестрахувати ризики за взятими на себе зо­бов'язаннями. Клієнт доручає брокерові здійснювати всі необ­хідні дії, пов'язані з управлінням своїми договорами страхування (перестрахування) і розміщенням їх у страховій компанії на вибір брокера. Незалежність брокера від страховика або перестраховика (тобто від другої сторони угоди) — ключова відмінність бро­кера від агента

Саме незалежність брокера є гарантом того, що він, обираючи страхову компанію для свого клієнта, керується виключно інтересами останнього.

У різних країнах світу співвідношення між кількістю агентів та брокерів, що діють на страховому ринку, помітно різні. На од­них ринках переважають агенти, на інших — брокери. Наприклад, нідерландський страховий ринок називають ^брокерським». У Франції 42 % страхових продуктів зі страхування життя прода­ється через банки. Брокери Великої Британії забезпечують 70 % страхування, іншого ніж страхування життя, та 44 % страхування життя. У Німеччині 50 % ризиків у промисловості страхується за посередництвом кептивних брокерів, а 65 % страхування життя та автомобільного транспорту провадять страхові агенти. Має значення те, як історично розвивався страховий ринок у тій чи іншій країні, особливості законодавчої системи, національні тра­диції та деякі інші фактори.

Види діяльності, що їх здійснюють страхові агенти та страхові брокери, згідно з Міжнародною стандартною галузевою класифі­кацією всіх видів економічної діяльності належать до розділу «Фінансове посередництво». Нині існує третій переглянутий ва­ріант цієї класифікації, який підготовлено Департаментом міжна­родних та соціальних питань статистичного управління Органі­зації Об'єднаних Націй в 1990 році.

Про значення ролі посередників у дистрибуції страхових про­дуктів свідчить той факт, що в більшості країн Європейського союзу понад 50 % усіх договорів страхування укладається за по­середництвом брокерів та агентів. Передбачається, що роль по­середників зростатиме.

1 2 3 4 5