Страхування додаткової пенсії
4) розробляє і в установленому порядку подає пропозиції щодо встановлення або зміни ставок страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове д державне пенсійне страхування;
5) організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України [5, пункт 1-2]
Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», а зокрема статті 72 «Джерела формування коштів Пенсійного фонду» визначено:
1) страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, крім частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду;
2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;
3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом;
4) благодійні внески юридичних і фізичних осіб;
5) добровільні внески;
6) інші надходження відповідно до законодавства Стаття 73 цього Закону «Використання коштів Пенсійного фонду» визначає напрями їх використання:
а) виплату пенсій;
б) надання соціальних послуг;
в) фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
г) оплата послуг з виплати та доставки пенсій;
д) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд. Джерелами формування коштів Накопичувального фонду є:
1) страхові внески застрахованих осіб, що спрямовуються до Накопичувального фонду;
2) інвестиційний дохід, що утворюється внаслідок розміщення та інвестування коштів Накопичувального фонду в порядку, встановленому законом;
3) суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за порушення встановленого законодавством порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, щ спрямовуються до Накопичувального фонду та використання коштів цього фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення. [71]
Отже, можна визначити головну функцію системи пенсійного страхування, суть якої полягає у формуванні в спеціальних страхових фондах фінансових потреб учасників страхової системи в разі настання соціальних ризиків, тобто ризиків, пов’язаних із суспільною діяльністю людини, її здоров’ям матеріальним забезпеченням у старості.
Відповідно основними завданнями системи пенсійного страхування є:
- створення та забезпечення функціонування страхових інституцій;
- акумуляція у страхових фондах необхідних фінансових ресурсів через цільові платежі страхувальників, тобто осіб, які спрямовують частину власних коштів на користь осіб, які потребують захисту від страхових ризиків;
- забезпечення збереження та відтворення цільового використання коштів страхових фондів;
- розподіл ресурсів страхових фондів між застрахованими особами вразі виникнення страхового ризику у вигляді страхових виплат – пенсій;
- регулювання відносин між учасниками страхової системи – страховиком, страхувальниками та застрахованими особами.
Отже, в загальному можна сказати, що із запровадження трирівневої системи пенсійного страхування певною мірою врегулювались питання пенсійного забезпечення непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника у виплаті пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій.
Страхування додаткової пенсії
У більшості розвинених країн світу пенсійне забезпечення громадян здійснюється із трьох джерел:
- державної пенсійної системи (в межах соціального страхування);
- пенсійних фондів підприємств, професійних спілок та міжнародних організацій;
- страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями.
При такій структурі