Створення безпечних умов праці

ЗМІСТ

Вступ.  

1. Проблема створення безпечних умов праці та шляхи її вирішення.  

2. Проблеми виробничого травматизму та профзахворювань.  

Висновок.  

Література.  


Вступ

 Людина та її здоров'я - найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як в навколишньому середо­вищі, так і в середовищі праці.

 Закон України "Про охорону праці" визначає: "Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організацій-но-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактич­них заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та пра­цездатності людини в процесі праці".

Завдання охорони праці забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань. Вирішальне значення в розв'язанні цих за­вдань має науково-технічний прогрес. Використання досягнень науки та техніки сприяє підвищенню рівня безпеки праці, культу­ри та організації виробництва, дозволяє полегшити працю, підсилити її привабливість.

 

1. Проблема створення безпечних умов праці та шляхи її вирішення.

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов виробництва в Україні існувала, можна сказати, завжди, про що свідчить ста­тистика нещасних випадків: ще 15 років тому на виробництві щорічно травмувалося 125 тис. працівників, з них гинуло майже 3 тис. чоло­вік - відповідно в 4,8 і 2,2 рази більше, ніж у 2002 р. Але справжній стан охорони праці і рівень виробничого травматизму на той час замовчувалися.

 Зі здобуттям незалежності Україна першою серед республік колишнього Союзу РСР у 1992 р

прийняла Закон «Про охорону праці». Цей Закон уперше визначив пріоритетні нап­рямки реалізації конституційного права гро­мадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, проголосив ос­новні принципи державної політики у галузі охорони праці.

 За роки, що пройшли після прийняття Закону, для реалізації цих принципів зроблено чимало.

Створено Національну раду з питань безпеч­ної життєдіяльності населення при Кабінеті Мі­ністрів, яка забезпечує функціонування ціліс­ної системи державного керування охороною життя людей, у тому числі на виробництві, ко­ординує діяльність центральних і місцевих ор­ганів виконавчої влади з цих проблем. Такі са­мі ради функціонують на місцях.

 З 1994 p. у країні почата розробка Націо­нальної, галузевих, регіональних і виробничих програм поліпшення безпеки праці і виробни­чого середовища. В даний час реалізуються програми, розроблені до 2005 р.

Будь-який напрямок господарської діяльнос­ті здатний розвиватися, якщо він забезпечу­ється наукою. Це має пряме відношення і до охорони праці. Ось чому Уряд, Верховна Ра­да і Президент визнали за необхідне створити всеукраїнський науково-дослідний інститут охорони праці, який чи не першим у країні одержав статус національного. Сьогодні се­ред працівників інституту 1 1 докторів наук, 25 кандидатів. Інститут ще не досяг високого світового рівня, але багато чого робить, прагне до цього.

Велика увага приділяється підвищенню рівня технічної безпеки виробничих об'єктів. Для рі­шення цих задач у країні створена мережа експертно-технічних центрів. У 2002 р. центри здійснили 27 тис. експертиз проектної доку­ментації, продіагностували 18 тис. одиниць ус­таткування підвищеної небезпеки, провели нав­чання з питань охорони праці майже 50 тис. працюючих, виконали ряд інших

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні