Сутнісна характеристика товарного ринку

ПЛАН

1. Поняття та економічний зміст ринку.  

2. Передумови й умови функціонування ринкових відносин.  

3. Класифікаційні ознаки та види ринків.  

4. Особливості товарного ринку.  

5. Форми та методи регулювання товарного ринку.  

6. Види ринкових процесів на товарному ринку.  


1. Поняття та економічний зміст ринку

Головні питання суспільного виробництва: що виробляти (які товари та послуги й скільки), як виробляти (за допомогою яких засобів виробництва) та для кого виробляти (хто їх споживатиме) в кожній економічній системі розв’язують по-різному. Світовий досвід вирізняє дві основні форми організації економіки: командну та ринкову.

У ринковій економіці, за висловом А. Сміта, «незрима рука» ринку об’єднує виробників і споживачів у єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам. Це зумовлює необхідність чіткого усвідомлення сутності категорії «ринок», передумов та умов його формування та функціонування, механізму дії.

Розвиток суспільного поділу праці, економічна відокремленість суб’єктів господарювання за різних форм власності, необхідність обміну продуктами праці стали об’єктивними причинами виникнення ринку

Поняття «ринок» формувалося та змінювалося разом із розвит­ком суспільного виробництва. Спочатку це був базар, площа, де відбувався обмін. Поглиблення поділу праці, розвиток товарного виробництва спричинюють ускладнення й розширення міжгосподарських зв’язків, формування самостійної сфери товарного обігу.

Ринок виступає як форма господарських зв’язків між товаровиробниками та споживачами шляхом купівлі-продажу товарів. Здійснення цих актів пов’язане із певними організаційно-право­вими й економічними відносинами.

Як економічна категорія ринок — це сукупність відносин, що виникають у сфері обігу внаслідок купівлі-продажу товарів.

Товарно-грошові відносини, здійснювані за допомогою ринку, передбачають господарські зв’язки з доведення товару до споживача (виробництво-ринок-споживач) та зворотні (споживач-ри­нок-виробництво). Зворотний зв’язок характеризується рухом грошових коштів і відповідної інформації про потреби й платоспроможний попит споживачів. Матеріальним підґрунтям ринкових відносин є рух товару і грошей, що відбувається на засадах вільної взаємовигідної угоди за умов конкуренції. Наслідком ринкових відносин є задоволення платоспроможного попиту споживачів (покупців), відшкодування витрат і отримання прибутку продавцями (товаровиробниками і посередниками). Конститувальними параметрами ринку виступають попит, пропозиція, ціна, кон’юнктура, рівновага.

Кон’юнктура (лат. conjunctura, від conjungo — з’єдную) — це економічна ситуація на ринку, яка характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рухом цін і товарних запасів у кожен момент часу. Оптимальним станом кон’юнктури є рівновага, тобто такий рівень кон’юнктури, за якого досягнуто рівність між попитом і пропозицією за обсягом і структурою товарів, у межах яких виробник і споживач мають намір продовжувати поставки і закупівлі, причому лише за такою рівноважною ціною.

Обов’язковими атрибутами ринку є конкуренція, монополія, олігополія.

Під конкуренцією розуміють змагальність між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва й збуту товарів. Це та сила, що змушує виробництво і ринок досягати рівноваги. Взаємодія попиту, пропозиції й ціни за умов конкуренції визначає виникнення механізму ринкового саморегулювання.

Рівень конкуренції залежить від кількості суб’єктів ринку: товаровиробників, продавців, покупців (споживачів).

Монополія означає такий стан ринку, на якому є один

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні