Типологія політичних конфліктів

Типологія політичних конфліктів

Досить складною, але дуже важливою проблемою конфлікто-логії є класифікація конфліктів. Складною вона є тому, що однакових конфліктів не існує, а важливою тому, що правильне визначення типу конфлікту — це одна з передумов і другий (після з'ясування причин) крок на шляху його ефективного врегулювання та розв'язання.

Ця проблема ускладнюється ще й тим, що в сучасній конфлік-тології обмаль загальновизнаних критеріїв класифікації конфліктів та загальноприйнятої їх типології.

Запропонована загальна типологія конфліктів (див. схему) спирається на відповідний теоретичний доробок західних та вітчизняних науковців, але навіть вона є певною мірою умовною і не може вважатися досконалою.  

Найбільш простою, зрозумілою і прийнятною є типологія, яка заснована на виокремленні різних сфер проявів конфліктів (сфер життєдіяльності людей і суспільства). За цим критерієм можна виділити такі різновиди конфліктів, як: соціальні; економічні, фінансові, торговельні; політичні, етнополітичні; міжнародні; юридичні; ідеологічні; релігійні; виробничі; побутові; шлюбні; сімейні; особистісні та ін.

Отже, політичні конфлікти є лише одним із багатьох типів конфліктів. У свою чергу, політичні конфлікти, як і будь-який інший тип конфліктів, можуть бути класифіковані за цілою низкою критеріїв. У сучасній політичній конфліктології їх нараховується понад два десятки

При класифікації політичних конфліктів (і всіх інших) найчастіше користуються такими критеріями, як причини їх виникнення та характер походження.

На основі першого критерію — причин виникнення — все розмаїття конфліктів можна поділити на дві великі групи:

1) об'єктивні конфлікти, тобто такі, які виникають внаслідок соціальне обумовленої діяльності людей, незалежно від їх волі;

2) суб'єктивні конфлікти, тобто такі, що пов'язані з індивідуальними та груповими психологічними особливостями окремих індивідів та їх спільнот як суб'єктів конфлікту.

За цим же критерієм конфлікти можуть поділятися на:

1) справжні, тобто такі, що викликані насправді існуючими суперечностями;

2) несправжні (false — «хибний»), тобто такі, що виникають без реально існуючих причин, їх можуть замінювати помилкові уявлення контактуючих сторін щодо їхніх намірів і цілей.

Досить коректною і ефективною може бути класифікація конфліктів за таким критерієм, як джерела їх виникнення. За цим критерієм їх можна поділити на три великі групи: конфлікти інтересів; конфлікти цінностей; конфлікти ідентифікації.

Конфлікти інтересів пов'язані з протиборством (і водночас, узгодженням) найрізноманітніших інтересів, зокрема індивідуальних, корпоративних, групових (інтереси соціальних, етнічних, релігійних та інших спільнот), національних (загальносуспільних), державних, вселюдських та ін. Йдеться, зокрема, про забезпечення власної безпеки, створення сприятливих умов для самовизначення, розвитку і самореалізації та ін.

Конфлікти цінностей — це зіткнення (водночас співіснування, взаємовплив і взаємозбагачення) етнічних, національних (загально—суспільних) та вселюдських цінностей, зокрема ціннісних парадигм, ціннісних орієнтацій, способів життя та ін. Щодо політичних цінностей, то йдеться про зіткнення різних політичних ідеологій, типів політичної свідомості та політичного мислення, політичних ідеалів і цілей, політичних традицій і символів, зразків політичної культури та поведінки.

Конфлікти ідентифікації (які заслуговують також назви конфлікти «лояльності») — це суперечності, що виникають перед людиною, яка намагається ідентифікувати (ототожнити) себе з тією чи іншою спільнотою (соціальною, етнічною, національною, релігійною

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні