Україна у вимірі індексу економічної свободи та рівня глобалізації
ЗМІСТ
1. Глобалізація та освіта. . 3
2. Індекс економічної свободи. 10
3. Рівень глобалізації 14
Список використаної літератури. . 16
1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ОСВІТА
Прискорення глобалізаційних процесів наприкінці XX століття стало каталізатором появи нового типу економічного середовища — економіки, що базується на знаннях. Спроможність країн до створення знань (у першу чергу наукових знань), їх розповсюдження та ефективного використання для розвитку виробництва і суспільства стають у такій економіці основними факторами зростання поряд з традиційними джерелами — інвестиціями та трудовими ресурсами, суттєво підвищуючи ефективність їх використання.
Зростання уваги до науки і освіти як об'єктів наукової й практичної діяльності пов'язано з виникненням концепції людського розвитку.
Однак незалежно від концептуальних визначень у центрі уваги економіки майбутнього — сфера науки та освіти. Знання набули значення нового самостійного фактора виробництва поряд із землею, капіталом і робочою силою. Саме наука і освіта домінуватимуть як найцінніший і найдефіцитніший фактор.
Дослідженням економічної суті науки і освіти займалися видатні економісти, як А
Досвід минулого століття показав, що лідерами людської цивілізації стали ті суспільства, які створили найсприятливіші умови для поступального розвитку власних освітньо-наукових систем. Це забезпечило їм формування потужного інтелектуального потенціалу, та створило передумови для технологічних, інформаційних інновацій, впроваджували такі види економічної діяльності, де наука розвивалася як безпосередня технологія виробництва.
В сучасному світі, в умовах становлення інформаційного, постіндустріального суспільства, складний комплекс взаємодії освіти, суспільства, держави і особистості ставить перед освітою нові задачі:
• забезпечити безпечні умови для успішної соціалізації і самореалізації в
глобалізованому світі;
• не стільки навчити, стільки навчити вчитися, привити навики самонавчання;
• забезпечити достовірну загальність освіти і науки, підняти мінімальний рівень освіти суспільства.
Сьогодні цивілізовані країни стрімко рухаються до постіндустріального суспільства в якому великого пріоритету надається освіті і науці. Відбувається перетворення освіти і науки в найважливішу продуктивну силу суспільства, істотно зростає роль висококваліфікованої і, перш за все, наукової праці в соціально-економічному розвитку. Освіта і наука стає найважливішою галуззю, від розвитку якої залежить прогрес у всіх сферах суспільного життя.
В цих умовах стратегічним фактором розвитку національної і світової економіки є інтелектуальний потенціал нації, як потужна індустрія знань, шлях до якої лежить через розвиток освіти та науки, яку в глобальних доповідях про людський розвиток, виданих Програмою розвитку ООН, вимірюють через інтегральний індекс людського розвитку, складовими якого є індекс досягнутого рівня освіти, індекс тривалості життя та індекс ВВП на душу населення. Людський розвиток