Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Українські поліглоти

ПЛАН

Андрій Олександрович Білецький.  

Біографія.  

Наукова діяльність.  

Праці 

Михайло Опанасович Драй-Хмара.  

Прізвище.  

Дитинство.  

Друзі 

Кам'янець.  

Поліглот і перекладач.  

Гроно п'ятірне.  

Арешт і загибель.  

Реабілітація.  

Доля родини.  

Література.


Андрій Олександрович Білецький

Андрій Олександрович Білецький (30 липня (12 серпня) 1911, Харків — 10 квітня 1995, смт. Буча, нині місто Київської області) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1952). Професор (1953). Почесний член Грецької академії наук, Кіпрської академії наук, а також Кіпрського та Грецького археологічних товариств.

Біографія

Андрій Білецький народився в Харкові в родині літературознавця Олександра Івановича Білецького та його дружини — викладача іноземних мов Марії Ростиславівни. Онук ґрунтознавця Івана Івановича Білецького. Старший брат живописця та мистецтвознавця Платона Олександровича Білецького

З дитинства майбутній учений здобув блискучу гуманітарну освіту. Він вільно володів французькою, німецькою мовами, латиною та давньогрецькою. Згодом самостійно вивчив новогрецьку, англійську, іспанську, турецьку, арабську, санскрит, китайську, японську та інші мови – загалом близько 90.

1933 року закінчив філологічний факультет Харківського університету (тоді це був Харківський інститут професійної освіти). Працював бібліографом, потім редактором видавництва дитячої літератури.

У 1937—1941 роках завідував кафедрою Харківського юридичного інституту, в 1938—1940 роках викладав латинську мову в Харківському педагогічному інституті іноземних мов.

Під час війни, у 1941—1944 роках, працював доцентом Томського університету. Тут 1943 року захистив кандидатську дисертацію«Іменне основоскладання у грецькій мові». Від 1944 року викладав новогрецьку мову у Вищій дипломатичній школі Міністерства закордонних справ СРСР.

1946 року переїхав до Києва. Від 1946 року завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології, у 1978—1987роках — завідувач кафедри романістики Київського університету. Серед учнів мовознавець Олександр Данилович Пономарів, Семчинський Станіслав Володимирович, Шанін Юрій. Дружина Тетяна Миколаївна Чернишова також викладала в Київському університеті.

Від 1946 року за сумісництвом старший науковий співробітник в Інституті мовознавства АН УРСР і в Інституті археології АН УРСР.

1952 року Білецький захистив докторську дисертацію «Принципи етимологічних досліджень (на матеріалі грецької мови)».

Андрій Білецький помер на 84-му році життя в селищі міського типу Буча (підпорядкованого Ірпінській міській раді, нині місто обласного значення). Поховано вченого в Києві на Байковому кладовищі поруч із своїми батьками.

Наукова діяльність

Наукові інтереси професора Андрія Білецького багатогранні. Його праці охоплюють майже всі галузі лінгвістики: порівняльно-історичне мовознавство, етимологію, лінгвосеміотику, типологію, лінгвістичну географію, лексикологію, лексикографію, граматику, фонологію, ономастику, топонімію, класичну філологію, неоелліністику, історію та теорію письма. До цього потрібно додати літературознавство (перша друкована праця Андрія Білецького, що побачила світ 1935 року, присвячена творчості Лопе де Веги), давню історію, історію культури давніх народів, епіграфіку, палеографію, археологію та ін.

Праці Білецького друкували в Україні, Росії, Вірменії, Греції, Грузії, Болгарії, Угорщині, Німеччині.

1 2 3 4 5 6