Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Вхід червоної армії на території Західної України 17 вересня 1939р

23 серпня 1939 року у Москві було підписано німецько-радянський Договір про ненапад, до якого прикладався вибуховий секретний протокол. Саме той, який журналісти назвали пактом Ріббентропа—Молотова. Зговір А. Гітлера і Й. Сталіна, про розмежування «сфери обопільних інтересів» у Центрально- Східній Європі прийнято називати прологом Другої світової війни.

Стоп, читачу! Це тепер ми знаємо, що напад Гітлера на Польщу 1 вересня 1939 року став початком нової світової війни. А за тиждень до нападу ні Гітлер, ні Сталін не знали, як поведуть себе Франція і Велика Британія. Ці країни вже погодилися на поглинення Німеччиною Австрії і Чехословаччини. Могли б віддати й Польщу. На відміну від агресора, вони не були готові до війни.

Враховуючи це, подивимося на зміст статті 2-ї секретного протоколу, яка стосувалася Польщі. Розмежувальна лінія пролягала по Нареву, Віслі і Сану. Це означало, що більша частина території довоєнної Польщі опинялася в сфері інтересів СРСР. Варшавське передмістя Прага, яке було розташоване на правому березі Вісли, теж потрапляло до радянської сфери.

З вересня Франція і Велика Британія оголосили війну Німеччині. Того ж таки дня міністр закордонних оправ Й. Ріббентроп через посла у Москві Ф. Шуленбурга звернувся до В. Молотова із запитанням: коли СРСР введе війська в «свою» частину Польщі? Мовляв, якщо поділили Польщу на карті, то треба виконувати взяті зобов’язання

Демарш Ріббентропа не важко зрозуміти. Німеччина могла швидко справитися з Польщею, але бажала мати повноцінного союзника у війні з великими європейськими державами.

Молотов відповів тільки 5 вересня, причому ухильно: «Ми згодні з Вами, що в підхожий час нам буде цілком необхідно почати конкретні дії. Ми вважаємо, однак, що цей час ще не настав». Така відповідь теж зрозуміла: відмовлятися від польської території не будемо, але чи варто воювати на боці Німеччини з Францією, Англією, а у перспективі, мабуть, і з США? Краще залишитися в стороні і подивитися, як великі держави воюватимуть між собою.

Німецькі війська успішно просувалися, а союзники Польщі не могли надати їй негайну допомогу. Через нерівність сил опір поляків швидко згасав. Та дні йшли за днями, а спішно створений Український фронт не приходив в рух.

Червона армія перетнула радянсько-польський кордон тільки 17 вересня. Вторгнення було представлене як визвольний похід, мовляв, Польська держава розгромлена, і наш священний обов’язок — взяти під захист життя і майно населення західноукраїнських і західнобілоруських земель.

У радянських засобах масової інформації почалася кампанія звинувачень польського уряду у поганому ставленні до мільйонів українців та білорусів. Звинувачення були правдиві, але почали їх поширювати раптово, за командою. До вересня 1939 року газети були зовсім байдужі до становища «братів по крові». Розлючені німецькі дипломати заявили, що вони розчаровані тим, як Радянський Союз аргументує здійснення спільних домовленостей. Молотов був змушений визнати у розмові з Шуленбургом, що раніше СРСР «не виявляв занепокоєння щодо становища національних меншин у Польщі».

Нова ідеологічна інтерпретація нападу на Польщу змушувала відновитися від Люблінського і частини Варшавського воєводств. Сталін, однак, не бажав губити закріплені у пакті Ріббентропа-Молотова території. Він добився за відмову від етнічних польських земель передачі Литви з німецької у радянську «сферу інтересів». 27 вересня до Москви

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні