Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Віче - постійний і необхідний орган державної влади в феодальний період Київської Русі

План

 1. Вступні зауваження

2. Питання про соціальну суть вічових зборів

3. Питання про віче як постійний орган державної влади

4. Висновки 

 

1. Вступні зауваження

Наш загальний погляд на політичний устрій Київської Русі як типової феодальної монархії, наша критика поняття городової волості, що випливає не з уявлення про місто як передусім увесь центр феодального панування, нарешті, наше загальне уявлення про владу князя як владу феодальну — все це впирається в питання про віче в феодальний період Київської Русі.

У домарксистській історіографії встановився погляд на віче як на постійний і необхідний орган державної влади. Воно являло собою збори жителів головного міста землі. Що віче становило постійний і необхідний орган землі — було загальновизнаним твердженням. Проте як у трактуванні еволюції віча, так і в питанні про соціальні сили, на які воно спиралось, було багато непогоджень. Але в основному боролись три основні погляди: Сергеєвича, Ключевського і Владимирського-Буданова.

Сергеєвич вважає віче повсюдним і споконвічним органом влади і притому органом того самого типу, як воно склалось у XI — XII ст. Головною опорою вічової сили він вважає народ.

«Поки весь народ був озброєний, поки військо не спеціалізувалось і не перейшло в відання князя, не могла утворитись абсолютна влада; народ становив головну силу князів, які через це неодмінно повинні були входити з ним в угоду» 26

Отже, Сергеєвич не визнає ніяких змін ні в організації віча, ні в його значенні, і при цьому ні в часі, ні в просторі.

Ключевський 27 відзначає відсутність усяких вказівок на вічову діяльність до XI ст. На його думку, віче з’явилося в часи занепаду авторитету князів внаслідок усобиць, коли в результаті цього почало зростати значення головних обласних міст. «Політичною силою в цих містах стала замість зниклої урядової знаті вся міська маса, яка збиралась на віче». Таким чином, всенародне віче головних міст було наступником давньої міської торговельно-промислової аристократії.

З попереднього нам ясна соціальна сила, на яку спиралось віче за Ключевським — це маса торговців і ремісників обласних міст.

Владимирський-Буданов 28, так само як і Сергеєвич, приписує вічу доісторичне походження. Доісторичним предком вічових зборів були племінні сходи, які, можливо, і називались у слов’ян вічами. В IX — X ст. віча перебували в стані переходу від племінних зборів до міських. Цю форму Владимирський-Буданов подає так: «Для вирішення справ сходяться в старше місто кращі люди цієї землі і обмірковують земські питання в присутності громадян цього міста. Як основні діячі в цих нарадах виступають старці — кращі люди, люди вищі своїм родовим старшинством, своєю владою в своєму суспільстві і, нарешті, своєю вищою економічною спроможністю». «Третя епоха вічових зборів є епоха повного виділення цієї форми влади в самостійну і повного розвитку її прав. Вона збігається з часом остаточного встановлення влади старших міст». Владимирський-Буданов, звичайно, не спиняється на

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні