Види журналістських текстів та особливості їх редагування
План
1. Види текстів за способом викладу в них матеріалу.
2. Різновиди журналістських текстів за їх жанрово- та структурно-стилістичними особливостями.
1. Види текстів за способом викладу в них матеріалу. Особливості їх редагування
У літературі з теорії редагування є різні назви цього поняття: види текстів (А. Абрамович і Е. Лазаревич, К. Накорякова), групи текстів (М. Сікорський), типи викладу (побудови) тексту (А. Мільчин). Так само по-різному проведено й класифікацію текстів:
поділено їх на 4 види (А. Абрамович і Е. Лазаревич), на 3 види (А. Мільчин, К. Накорякова, М. Сікорський). Причому ці типи не завжди збігаються. Наприклад, А. Абрамович і Е. Лазаревич виокремлюють описовий, розповідний тексти, текст-роздум, текст-визначення. Опис, розповідь і роздум виокремлює також М. Сікорський, але зазначає, що в ці види тексту входить і визначення (в різні види). К. Накорякова включає визначення в роздум, а А. Мільчин пише про розповідний, описовий і пояснювальний типи викладу.
1
Є два основні способи розповіді - епічний і сценічний. У першому автор оповідає про події, які відбулися, про наслідки якихось дій. У другому - події викладають не описово, не узагальнено, а наочно, зміст того, що відбувається, передають через жест, рух дійових осіб, увагу читача (слухача, глядача) привертають до подробиць, до частковостей. Епічний спосіб розповіді більш характерний для наукового викладу, сценічний - для образного висвітлення подій. У публіцистиці поєднуються або чергуються обидва способи розповіді.
2. Опис. Усі дослідники наголошують на тому, що описовими називаються тексти, в яких предмети (явища, події) зображують через ознак (властивостей, рис), характерних для них у певний момент. На початку або в кінці опису дають уявлення про предмет у цілому. Редагуючи описовий текст, корисно виокремити частину, в якій дано загальну характеристику явища, і т. зв. "елементи опису", що характеризують окремі частини цього явища.