Види суб’єктів цивільного права

Зміст

Вступ. 3

1.    Види суб’єктів цивільного права. 4

2. Поділ фізичних осіб на групи в залежності від ступеня їх дієздатності і обсяг їх дієздатності. 8

Висновок. 12

Практичні завдання. 13

Використана література. 15

 

Вступ

Суб'єктами цивільного права є фізичні та юридичні особи. Фізичною особою є ко­жна окрема людина. Фізична особа має індивідуальні природні властивості і гро­мадянські характеристики. Так, визнання почерку однією з основних властивостей індивідуальності зумовило потребу під­пису договорів та інших угод.

До громадських характеристик лю­дини слід віднести її ім'я, громадянст­во, соціальний стан, володіння мовами тощо. Сукупність цих характеристик дає можливість називати людину громадя­нином.

Таким чином, можна сказати, що ко­жний громадянин наділений природними властивостями і громадськими характе­ристиками, які обумовлюють можливість його участі в цивільних правовідносинах у ролі суб'єкта цих відносин (фізичної особи).

Крім фізичних осіб до суб'єктів циві­льних прав відносяться також юридичні особи. Необхідність «уособлення» органі­зацій можна пояснити виникненням об'єднань громадян для всебічного задо­волення своїх майнових та особистих немайнових інтересів.

Слід підкреслити, що назва «юридична особа» перш за все свідчить про те, що цей суб'єкт цивільних право­відносин не є громадянином (фізичною особою), а тому має деякі особливі права. Разом з тим сьогодні є пропо­зиції наділяти правами юридичної особи в певних ви­падках і фізичних осіб.

 

1.    Види суб’єктів цивільного права

Суб'єктами цивільно-правових відносин є фізичні та юридичні особи, які вступають між собою в цивільно-правові відносини з приводу майна та особистих немайнових благ. В окремих випадках суб'єктом зазначених відносин може бути держава.

До фізичних осіб належать: громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Для визнання осіб суб'єктами цивільного права необхідна наявність цивільної правосуб'єктності, тобто їхніх право- та дієздатності.

Цивільною правоздатністю називається здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки.

Правоздатність у громадянина України виникає від дня народження і припиняється з його смертю (або з визнанням громадянина померлим).

Цивільна правоздатність - це здатність громадянина мати цивільні права і обов'язки.

Термін «правоздатність» застосовується в широко­му і вузькому значенні. У широкому значенні під пра­воздатністю розуміють здатність громадянина мати права і обов'язки, що стосуються всіх галузей права (державного, адміністративного, трудового, сімейного тощо). [1, с. 124]

У вузькому значенні під правоздатністю розуміють цивільну правоздатність, тобто здатність особи мати права і обов'язки в сфері дії цивільного права. Саме в такому значенні термін «правоздатність» застосовується в Цивільному кодексі та інших цивільно-правових актах. Але це не означає, що цивільна правоздатність не по­в'язана з іншими галузями права. Чисельні норми конс­титуційного права є базовими для розвиток у цивільного законодавства, в тому числі й норм, що регулюють від­носини, пов'язані з правоздатністю. На підставі норм кримінального та адміністративного права громадянина можна обмежити в правоздатності. [1, с. 126]

Цивільна правоздатність визнається однаковою мі­рою за всіма громадянами незалежно від їх віку, стану здоров'я та інших факторів.

Цивільна правоздатність виникає в момент наро­дження. Це означає, що ще до народження людини сус­пільство, держава вже визначили для неї коло прав, а сам факт народження свідчить про набуття цих прав

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні