Відлуння голодомору 1932-1933 років на Волині та Рівненщині

парламенти США,  Канади,  Австралії,  Естонії, Італії,   Литви, Грузії, Польщі, Угорщини  та  Аргентини.   2007 року  до  цього  переліку  додалося  ще  дві країни – Перу  та  Іспанія.

Тому актуальність даного дослідження  зумовлюється відновленням  історичної  справедливості, правди  про події  ХХ сторіччя, утвердженням демократичних   цінностей  і  запобігання проявам насильства, розкриттям  механізмів   зловмисного  знищення   українських  селян  голодом у 1932-1933 роках, вшанування невинних жертв геноциду з метою  уникнення  подібних  злочинів  проти людства.   Тому дослідження  даної теми  виступають своєрідними індикаторами   суспільного розвитку   на певному історичному  етапі, є актуальними та потрібними.

Мета дослідження. Виходячи з науково-теоретичного та  практичного значення  проблеми  й враховуючи   недостатність   розробки даної теми  у  літературі всебічно  і глибоко  дослідити та донести  до  суспільства об’єктивну  інформацію  про  ці злочини  проти  людяності   і людства, про  плани  більшовиків  виморити голодом українських  хліборобів, зруйнувати  традиційну  культуру  українського  села, знищити будь-які  намагання  українців до виборювання   власної  незалежної  держави, змінити етнічну  карту  України.     

  Оцінка джерельної бази. В основу дослідження були покладені  опубліковані праці  вітчизняних та зарубіжних істориків та вчених, а також  використано низку документів Державного архіву Рівненської області (ДАРО), Державного  архіву  Волинської  області,   фонди  Рівненського  обласного  краєзнавчого   музею.

 ПРИМУСОВА КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ, РЕКВІЗИЦІЯ - ГОЛОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ГОЛОДОМОРУ 

Що стосується передісторії перебігу голодомору 1932-1933 років, то звернемося до частково опублікованих документів. Як це відбувалося?

Навіть побіжний аналіз окремих документів дає підстави зробити висновок, що ринкові відносини між містом і селом (закупки зерна з ринку), вимушено започатковані НЕПом у 1921 році, розцінювалися партійним керівництвом, як помилка. Ці відносини не давали можливості державі пограбувати селянство навіть у тому випадку, коли на зерно встановлювалися надто низькі ціни порівняно з цінами на промислові товари. Більшовицькій державі був потрібний безплатний хліб.

Після XV з'їзду ВКП(б) (2-19. 12. 1927р. ), на початку 1928 року, подолавши "правый уклон", більшовики взялися за індустріалізацію. У січні 1928 року РНК  СРСР прийняла рішення про достроковий збір усіх платежів із селян. Почалося здійснення насильницьких заходів у сільському господарстві

За вказівкою Москви з липня 1929 року, (року "великого перелому"), ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанови "Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів". Постанова вимагала на всіх рівнях влади організації виконання заможними селянами хлібозаготівельного плану (про закупівлю не йшлося). Провокувалася класова боротьба: бідних селян нацьковували на заможних. Задіяні були каральні органи влади. Про це свідчать чисельні звіти оргвиконкомів про хід хлібозаготівель, зокрема "Звіт Лубенського оргвиконкому ВУЦВК про примусове вилучення хлібних лишків" від 27. 01. 1929 року (тут і далі мова документів зберігається): "Головним заходом впливу на куркульське господарство у хлібозаготовчу кампанію 1927-1928 р. був судовий порядок. Засуджених по 127-му арт. КК (позбавлення волі - О. В. ) всього 116 осіб: заможно-кулацького елемента-50 осіб, або 43%, крамарів-32 особи, або 27,4%, середняків - 31 особа або 27% і бідняків -3 особи або 2,6%. Поруч з проведенням наступу на кулака через суд, проводилася організація бідноти, загострення класової боротьби, яка проводилася через збори активу села, збори КНС, збори бідноти й середняка. . . , прийнятті безпосередньої участі (бідноти - О. В. ) у хлібозаготівлі на правах контрагентів, виявленні куркулів, що затримували хліб з метою

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні