Використання гліцерину в технології лікарських форм
План
Вступ
1. Джерела одержання гліцерину.
2. Фізико-хімічні властивості гліцерину.
3. Фармакологічна дія гліцерину.
4. Використання гліцерину для приготування різноманітних лікарських форм.
5. Гліцерин в авторських прописах.
Висновок
Використана література
Вступ
Гліцерин - Glycerolum - 1,2,3-пропантріол
Гліцерин (від грец. glykeros – солодкий) – найпростіший представник насичених трьохатомних спиртів- гліцеринів. Був вперше відкритий хіміком і фармацевтом Шеєле в 1779 році при приготуванні пластиря, тобто при нагріванні жиру з оксидом свинцю. В природних умовах широко поширений у вигляді складних ефірів з вищими органічними кислотами.
В фармацевтичній практиці застосовують не абсолютний гліцерин, а розбавлений водою з вмістом гліцерину 86-90% і густиною 1,225-1,235, тобто з вмістом води 12-15%. Це пов’язано з тим, що гліцерин дуже гігроскопічний і має подразнюючі властивості.
Джерела одержання гліцерину
Найбільш важливим способом отримання гліцерину являється омилення жирів( запропоноване Шеєле ). В присутності лугів чи каталізатора утворюється гліцерин і високомолекулярні жирні кислоти:
C3H5(O – C – R)3 + 3HOH " C3H5(OH)3+ 3R – C – OH
|| ||
O O
Гліцерин високого ступеня чистоти і практично з 100% виходом отримують способом, розробленим П
Гліцерин також синтезують хлоруванням пропілену (газоподібний продукт крекінгу нафти). Утворений алілхлорид піддають гідратації, а потім дії хлорнуватистої кислоти і води:
CH3 CH2Cl CH2OH CH2OH CH2OH
| | | | |
CH Cl2" CH H2O" CH HClO" CHOH H2O" CHOH
|| || || | |
CH2 CH2 CH2 CH2Cl CH2OH
Фізико-хімічні властивості
Гліцерин містить не менше 98,0% і не більше 101,0% пропан-1,2,3-тріолу, у перерахунку на безводну речовину. Він являє собою безбарвну сироподібну прозору гігроскопічну рідину солодкого смаку нейтральної реакції. Розчиняється у воді, спирті і в суміші ефіру зі спиртом, але не розчиняється в ефірі, хлороформі та жирних оліях. У гліцерині легко розчиняється: кислота борна, натрію тетраборат, хлоралгідрат, натрію гідрокарбонат, танін, протаргол, калію йодид, кристалічний фенол, цинку сульфат, анестезин, атропіну сульфат та ін. Гліцеринові розчини легко змиваються водою і мають меншу адсорбцію розчинених речовин. Кипить гліцерин при 290º С з розкладом. Через високу гігроскопічність зберігають гліцерин у добре закупорених ємкостях.
Фармакологічна дія
Так як, гліцерин являється осмотично активною речовиною, він підвищує осмотичний тиск (в тому числі сприяє переходу води із позасудинного русла в плазму). Після перорального (1-2