Виникнення і початковий розвиток феодального міста у Київській Русі

Виникнення і початковий розвиток феодального міста у Київській Русі 

В огляді, присвяченому суспільно-економічному розвиткові Київської Русі в дофеодальний період, ми з’ясували еволюцію поселень східного слов’янства. Було встановлено, що великі родинні городища зміняються поселеннями нових типів: або ці городища перетворюються в тимчасові пристановища — рефугіуми, або навколо нових городищ, розмір яких збільшується, виростають відкриті поселення чи навіть з’являються села, які не мають ніяких укріплень. Але як би там не було, число городищ, які належать до X ст. , різко зменшується. Де-не-де під охороною більших і міцніших городищ починають розвиватись поселення, що являють собою ремісничі й торговельні центри. Ми висловили припущення, що такими центрами стали в першу чергу племінні міста і основні політичні центри Київської Русі, як, наприклад, Київ і Новгород. Ці міста, звичайно, в IX — X ст. не були феодальними містами; вони повинні були пережити ряд змін, щоб перетворитись у такі.

В історіографії, присвяченій вивченню феодалізму в давній Русі, питання про виникнення і початковий розвиток феодального міста не притягало до себе особливої уваги. А тим часом воно має велике значення для з’ясування питання про організаційні форми феодального господарства і особливо про політичний устрій Київської держави.

Величезна більшість істориків, що в тій чи іншій мірі цікавились містами давньої Русі, розглядали їх з самого моменту виникнення як торговельно-промислові центри. Якщо дехто й висловлював інші думки, то вони по суті були модифікацією цього погляду. Найбільшої переконливості ця теорія набрала в Ключевського. Ключевський зв’язує походження міст на Наддніпров’ї з колонізацією слов’янства в VII — VIII ст. і з установленням на просторі між Волгою і Дніпром панування і хозарської орди

Слов’яни підкорились хозарам і почали втягатись у торгівлю як з хозарами, так і безпосередньо з арабами. «На VIII ст. , — говорить Ключевський 81, — і треба віднести виникнення найдавніших міст на Русі. Їх географічне розміщення досить наочно показує, що вони були утвором того торговельного руху, який з VIII ст. почався серед східних слов’ян. . . Більшість їх (Ладога, Новгород, Смоленськ, Любеч, Київ) витяглись ланцюгом по цій лінії, утворюючій оперативну базу руської промисловості, але кілька передових постів висунулись уже з цієї лінії далі на схід: такі були Переяслав Південний, Чернігів, Ростов. Ці міста виникли як збірні місця руської торгівлі, пункти складання і відправлення руського вивозу. Кожний з них був центром певної промислової округи, посередником між нею і приморськими ринками».

Озброєне торговельне місто стало вузлом першої великої політичної форми, утвореної серед східних слов’ян на нових місцях перебування. При пересуванні східного слов’янства з Карпатських схилів розвивались племінні і родові союзи. Тому родові відносини почали перетворюватись у родові традиції, спорідненість замінялась сусідством. В міру успіхів промислу і торгівлі серед розкиданих дворів переселенців утворювались збірні пункти обміну, центри «гостьби», торгівлі — погости. Деякі з них перетворювались у більші торговельні центри, міста, до яких тягли в промислових оборотах навколишні погости, а міста, що виникали на головних торговельних шляхах, по великих ріках, виростали у великі торжища, що стягали до себе обороти навколишніх міських ринків.

Поступово економічні зв’язки ставали основою політичних, торговельні райони міст

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні