Виникнення і початковий розвиток феодального міста у Київській Русі
Виникнення і початковий розвиток феодального міста у Київській Русі
В огляді, присвяченому суспільно-економічному розвиткові Київської Русі в дофеодальний період, ми з’ясували еволюцію поселень східного слов’янства. Було встановлено, що великі родинні городища зміняються поселеннями нових типів: або ці городища перетворюються в тимчасові пристановища — рефугіуми, або навколо нових городищ, розмір яких збільшується, виростають відкриті поселення чи навіть з’являються села, які не мають ніяких укріплень. Але як би там не було, число городищ, які належать до X ст. , різко зменшується. Де-не-де під охороною більших і міцніших городищ починають розвиватись поселення, що являють собою ремісничі й торговельні центри. Ми висловили припущення, що такими центрами стали в першу чергу племінні міста і основні політичні центри Київської Русі, як, наприклад, Київ і Новгород. Ці міста, звичайно, в IX — X ст. не були феодальними містами; вони повинні були пережити ряд змін, щоб перетворитись у такі.
В історіографії, присвяченій вивченню феодалізму в давній Русі, питання про виникнення і початковий розвиток феодального міста не притягало до себе особливої уваги. А тим часом воно має велике значення для з’ясування питання про організаційні форми феодального господарства і особливо про політичний устрій Київської держави.
Величезна більшість істориків, що в тій чи іншій мірі цікавились містами давньої Русі, розглядали їх з самого моменту виникнення як торговельно-промислові центри. Якщо дехто й висловлював інші думки, то вони по суті були модифікацією цього погляду. Найбільшої переконливості ця теорія набрала в Ключевського. Ключевський зв’язує походження міст на Наддніпров’ї з колонізацією слов’янства в VII — VIII ст. і з установленням на просторі між Волгою і Дніпром панування і хозарської орди
Озброєне торговельне місто стало вузлом першої великої політичної форми, утвореної серед східних слов’ян на нових місцях перебування. При пересуванні східного слов’янства з Карпатських схилів розвивались племінні і родові союзи. Тому родові відносини почали перетворюватись у родові традиції, спорідненість замінялась сусідством. В міру успіхів промислу і торгівлі серед розкиданих дворів переселенців утворювались збірні пункти обміну, центри «гостьби», торгівлі — погости. Деякі з них перетворювались у більші торговельні центри, міста, до яких тягли в промислових оборотах навколишні погости, а міста, що виникали на головних торговельних шляхах, по великих ріках, виростали у великі торжища, що стягали до себе обороти навколишніх міських ринків.
Поступово економічні зв’язки ставали основою політичних, торговельні райони міст