Виникнення і початковий розвиток феодального міста у Київській Русі
«Мужи лучшие от Словень, и от Кривичь, и от Чюди, и от Вятичь», які були посаджені в ці міста, були кращими в класовому розумінні. Це, безперечно, була верхівка родоплемінної знаті. Ці кращі люди не тільки складали гарнізони новозбудованих міст, але разом з тим ставали досить швидко місцевими землевласниками, «болярцями», як їх називає літопис. Коли ми будемо розглядати питання про віче, ми постараємось з’ясувати, що названі літописом кияни, чернігівці, володимирці, ростовці, суздальці, переяславці, куряни та ін. є не купці й не промисловці, а якраз місцеві феодали, які зміцніли під охороною міста і жили в своїх міських дворах.
Яке було значення давньоруського міста-замка в системі феодального панування? Ми висловили ряд зауважень про значення так званих князівських міст у розділі, присвяченому питанню про виникнення і розвиток князівського домену. Те, що ми говорили про князівське місто, однаково стосується і до всіх інших міст. Місто XI — XII ст. насамперед було феодальним адміністративним центром для волості, що належала до міста, чи для сукупності волостей. Місто було не тільки постійним пунктом перебування місцевого гарнізону, а й збірним пунктом усіх військових сил даної округи і під час облоги. Далі, місто було і фінансово-адміністративним центром, було центром особливої фінансової округи. В Уставній грамоті Ростислава Смоленського 90 прямо вказується на існування таких фінансових округів: «А во Врочницех (200) гривен, то ти из того взяти єпископу 20 гривен; а в Торопчи дани четыриста гривен, а епископу c того взяти 40 гривен» і т. д. Отже в Смоленській землі місто відало збиранням данини і переховуванням її. Нарешті, місто було і судовим центром для сільського населення, яке зберегло свою незалежність, не