Виникнення і початковий розвиток феодального міста у Київській Русі
«Погороддя» не входить у склад звичайної данини: у першій грамоті кн. Ростислав Смоленський уже давав єпископові десяту частину данини з міських фінансових округ. Неважко бачити, що погороддя знову-таки складалось з урока — збору, вираженого в повній грошовій сумі, і з так званого «почестя», яке складалось з натуральних приношень (хутра, меду, риби, ловецького знаряддя, речей хатнього вжитку), а далі переведених на гроші.
Безперечно, що в містах, утворених навколо міст-замків, основною економічною і політичною силою був цей замок навіть і тоді, коли була розірвана пуповина між цим замком і посадом, коли купці й ремісники почали зв’язуватись з господарством округи, яка належала до міста. Місто-посад, безперечно, було довго придатком до міста-замка. Політичне і економічне значення міста-замка визначалось не тільки тим, що купецтво й ремісники все ще мали зв’язки з князівським господарством, не тільки тим, що місто-замок було центром військових сил даної округи, а й тим, що в місті зосереджувались місцеві феодальні групи. Ми цілком певні, що ріст міста-посаду сполучався з ростом міських дворів місцевого боярства, яке належало до міста-замка і було зв’язане з ним військовою службою. Отже місто-замок разом з місцевими феодалами утворювало керівний центр після того, як з’явились справжні міста феодального типу. Це, як було сказано, — кияни, чернігівці, володимирці, куряни та ін. наших літописів, що грають таку велику роль в історії Київської держави в цілому і в історії окремих земель-князівств. Мабуть, ці феодальні групи оселялись безпосередньо коло замків, а купці й ремісники — на місцях, що безпосередньо прилягали до шляхів, зокрема по берегах рік
Дітмар [Мерзебурзький] розповідає в своїй хроніці про надзвичайну величність Києва. Він відзначає, що в ньому, крім великого числа церков, «було 8 ринків і народу незліченна кількість».
Іноді оповідання Дітмара вважають перебільшеними. Але нам здається, що ніяких перебільшень тут немає. В деяких країнах внаслідок вдалого сполучення зовнішніх торговельних шляхів виникають міста, які своїм розміром, числом купців і ремісників, розміром свого торговельного обороту стоять вище рівня економічного розвитку даної країни.