Влада та відповідальність менеджера

План

  1. Сутність поняття «влада». Основи влади.
  2. Форми та джерела влади.
  3. Розпорядження як засіб реалізації влади.
  4. Відповідальність менеджера за здійснення владових функцій.

 

Обов’язковим компонентом сучасного менеджера є влада, вміле використання якої є важливою передумовою досягнення поставлених цілей у діяльності організацій, підприємств, фірм.

На рівні держави слід виділити три форми влади:

-       законодавчу;

-       виконавчу;

-       судову.

Їхня незалежність і роль статус визначають держави та ступінь забезпечення потреб її громадян.

Влада пройшла еволюцію від сімейно-родової та племінної до державної. Термін «влада» застосовується щодо соціальних утворень (корпоративна влада, групова, світська, релігійна), а також щодо функцій держави (адміністративна, дисциплінарна, військова, судова, фінансова). Управлінська діяльність також базується на основі влади. Менеджмент не може існувати без влади. Щоб керувати, треба впливати, а щоб впливати – треба мати основу влади, яка базується на зверненні до активних потреб людини.

Влада (англ. Authority) – це можливість менеджера (або групи менеджерів) розпоряджатися ресурсами, впливати на дії і поведінку людей, за допомогою певних засобів – волі, авторитету, права, насильства (батьківського, державного, економічного і ін.

) Можна вести мову про пряму владу, що спрямовується на те, щоб вирішувати (підвищення, заохочення і тому подібне) і зворотну владу, яка направлена на те, щоб стримувати (влада заборони).

У більш широкому розумінні, влада – це форма соціальних відносин, яка проявляється у здатності впливати на характер і напрямок діяльності людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також використання авторитету традицій, звичаїв, обрядів і ін.

Поняття «влада» означає здібність тої чи іншої особи впливати на оточуючих з метою підкоряти їх своїй волі. Менеджеру (керівнику) вона дозволяє розпоряджатись діями підлеглих, направляти їх на користь інтересів організації, спонукати більш ефективно працювати, попереджувати виникнення конфліктів.

Влада ґрунтується на відносинах субординації, тобто багаторівневого підпорядкування, ієрархії. Субординація встановлюється відповідно до діючої структури управління. Не менш важливим є також врахування особистих якостей і рівня фахової підготовки керівників.

Для реалізації владних відносин потрібний певний рівень бюрократизації системи управління, тобто необхідні правила і норми, що закріплюються у різних організаційно-правових актах, включаючи статути, положення, стандарти, інструкції тощо.

Влада буває формальною і реальною. Формальна влада – це влада посади, яка обумовлена офіційним місцем особи, що її займає, в структурі управління організацією і вимірюється або числом підлеглих, які прямо чи опосередковано зобов’язані підпорядковуватись її розпорядженням або об’ємом матеріальних ресурсів, якими дана особа може без погодження з іншими розпоряджатись.

Реальна влада – це влада як посади, так впливу і авторитету. Вона обумовлена місцем людини не тільки в офіційній, а і в неофіційній системі відносин і вимірюється або числом людей, які добровільно готові підпорядковуватись даній особі, або ступенем залежності її від оточуючих.

Межі формальної та реальної влади співпадають не завжди. Часто їх носії є різними особами, навіть протистоячими один одному, що послаблює взаємне стремління до монополізації влади. Це є позитивним явищем, бо чим більше влади зосереджується в руках окремої людини, тим вища ціна помилок та зловживань.

Необхідно розрізняти поняття

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні