Внутрішня політика України

проекту з метою досягнення суспільно-політичного консенсусу щодо вирішення цієї надзвичайно важливої для подальшого поступу України проблеми.

У результаті Всенародного обговорення до Міністерства юстиції надійшло понад 800 тис. індивідуальних звернень і протоколів зібрань громадян, сесій місцевих представницьких органів. Обговорення Конституційної реформи було проведено в усіх регіонах України. У ньому взяв участь широкий загал громадян, загалом близько 9 млн, місцеві осередки політичних партій, громадські організації. Обговорення відбувалося також і на фаховому рівні. З цієї метою було проведено “круглі столи”, конференції, дискусії, у тому числі на телебаченні, радіо та на сторінках газет, де взяли участь провідні політологи, аналітики, фахівці з конституційного права, суспільствознавці та ін. Авторитетними соціологічними організаціями було проведено опитування громадської думки з відповідних питань.

Визначили своє ставлення до політичної реформи всі провідні політичні партії. Позиції щодо ключових положень поданого Президентом законопроекту були оприлюднені на партійних з’їздах та у спеціальних заявах політичних сил різної спрямованості. Відбулися парламентські слухання, де визначили своє бачення та вимоги до проекту конституційних змін представники парламентських фракцій та депутатських груп.

Найважливішим результатом обговорення стало досягнення суспільної згоди щодо необхідності політичних перетворень. Широкі верстви населення отримали можли-вість осмислити запропонований проект Конституційних змін та висловити своє ставлення до його основних положень. Обговорення політичної реформи стало важливим чинником активізації суспільно-політичного життя, формування загальнонаціонального діалогу з нагальних питань суспільного розвитку

За його результатами фактично було сформовано необхідну суспільну базу практичного запровадження політичної реформи. На цьому підгрунті виникла сприятлива можливість для переходу до етапу безпосередньої реалізації проекту необхідних політичних перетворень.

9. Стратегічна мета реформування владних інституцій в Україні полягає у забезпеченні узгодженої, продуктивної і відповідальної діяльності законодавчої і виконавчої гілок державної влади, всебічній демократизації всіх сфер суспільного життя та утвердженні громадянського суспільства, створенні необхідних умов для поступальної інтеграції України в європейське співтовариство. Серед пріоритетних завдань політичної реформи, метою якої є запровадження в Україні політичної системи європейського зразка, насамперед потрібно визначити наступні.

Насамперед в Україні має бути запроваджено парламентсько-президентську форму правління із “сильним” президентом. Ця модель є поширеною у європейських демократіях і найбільш адекватно відповідає сучасним суспільно-політичним і соціально-економічним умовам в Україні. Її запровадження сприятиме перетворенню України на осередок політичної демократії на пострадянському просторі, підвищуючи ефективність влади і зберігаючи посаду президента як основного суб’єкта суспільних перетворень.

Перехід до парламентсько-президентської моделі є довгостроковим політичним проектом, який має передбачати реалізацію низки послідовних етапів. Лише у результаті проходження декількох таких етапів, на кожному з яких повинні бути вирішені певні завдання, можливо перейти до остаточного нормативно-правового оформлення парламентсько-президентської моделі.

Ключовим моментом у політичній реформі виступає кардинальне розширення повноважень парламенту України. У новій політичній моделі на парламент водночас з виконанням законодавчої функції покладаються завдання безпосереднього формування складу Уряду, а отже ВР надаються потужні важелі впливу на функціонування виконавчої влади в цілому. Виходячи з цього, невідкладним завданням потрібно вважати суттєве підвищення рівня політичної структурованості Верховної Ради. Парламентська більшість, утворена після виборів 2002 року, складалася із 9 депутатських фракцій і груп, що значно ускладнювало узгодження їхніх достатньо різнорідних політичних і економічних інтересів. У більшості європейських демократій парламентська більшість формується з

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні