Вокально-хорове мистецство Рівненщини

у перші віки християнства. Співи такого роду були міцною зброєю у підтримці та розвитку православ’я у Рівному.

Аналіз програм “второкласних шкіл” Рівненської губернії вказує на високопрофесійний рівень постановки церковного співу. За час навчання учні знайомились з теорією музики (ритм, темп, види мажору, мінору, будова інтервалу). Отримували елементарні знання з гармонії та транспонування, а також відвідували практичні заняття з регентування хором і викладання співів.

Відомо, що організатором церковного хору у м. Рівному був Товстой Дмитро Наумович.

Товстой  Дмитро  Наумович  (11. 09. 1886 р. ,  Дубенщина – 03. 07. 1940 р. , с. Грядки Дубенського району Рівненської області) – керівник хору. Навчався у Дубенській гімназії та Луцькій духовній семінарі. У 20-х роках працював вчителем у школах сіл Пляшева, Тростянець, Грядки Дубенського району, налагодив просвітянську роботу у цих селах, організував і керував хоровими колективами. Організатор церковного і світського хорів у Рівному, з його ініціативи над р. Стир був споруджений пам’ятник жертвам першої світової війни. Був заарештований поляками у с. Грядки за заборонену літературу національного   спрямування.    Переслідувався   більшовиками.    Похований   у  м. Дубно.

 

20–30-ті роки у Рівному створюються культурно-освітні товариства. Вони мали навчальне, культурно-освітнє, благодійне значення в вихованні підростаючого покоління. Це такі організації: “Тарбут”, “Просвіта”, “Пластун”.

Освіта та культура в Рівному польської верстви населення розвивалася під керівництвом Якуба Гоффмана.

Посол та міжміністерський радник від західноукраїнських земель у Відні Отець Степан Качала і університетська молодь Львова висунули ідею заснувати товариство “Просвіта”. Цю ідею виборювали 18 років. І 2 вересня 1868 року міністерством освіти у Відні було визнано Статут й дозволено заснувати товариство “Просвіта”. До його складу входила низка світових організацій, в тому числі Рівненська – очолював її адвокат Федір Сушневич.

“Просвіта” готувала кадри, а саме не керівників для драматичних гуртків, диригентів, хормейстерів. Відомо, що деякий час товариство “Просвіта” очолював Козицький Сергій Олександрович

Козицький Сергій Олександрович (20. 10. 1883 р. – 10. 01. 1941 р. ). Місце народження невідоме. Педагогічну освіту здобув у Москві. Згодом переселився у с. Михалківці Острозького району Рівненської області. На початку 20-х років був учителем та регентом церковного хору, очолював товариство “Просвіти”, створив ансамбль народних інструментів та світський напівпрофесійний хор.

Писав музику на власні поетичні твори. Робив обробки народних пісень, що дозволяло Михалківському просвітянському хору займати перші місця на багатьох пісенно-музичних конкурсах-олімпіадах. Відомо, що наприкінці 20-х – на  початку  30-х  рр.   перші  місця  були  здобуті  на  олімпіадах  “Просвіти” ім. Т. Г. Шевченка у Здолбунові, Острозі, Дермані, Здовбиці. Займаючись збором пісенного фольклору, здійснював обробки народних пісень півдня Волині й окремих районів Полісся. У с. Острові Радивилівського району ним було записано і розшифровано понад 100 пісень зимового циклу. Окрім того, багато творів Т. Г. Шевченка, покладені ним на музику, здобули популярне звучання.

Була створена бібліотека, організовані друкарні. У Рівному видавався дитячий журнал “Орленя”.

У Рівному в 20–30-ті роки працювало культурно-освітнє товариство “Тарбут” єврейської культури і літератури. Тут також навчали мистецтву співу, був хор, в основі творчості якого лежала народна єврейська музика.

Хоровий спів не просто приносив насолоду, а й виховував і навчав, вселяючи в душі глядачів надію на краще та віру у завтрашній день.

20–30-ті роки у Рівному при приватних українських гімназіях була створена культурно-освітня організація “Пласт”. Керівником був С. Семенюк. Основний напрямок цієї організації – патріотичне самовиховання. “Пластуни” мали хорові гуртки, виконували пісні про свою організацію, мали гімн “Цвіт України і краса” на

1 2 3 4 5 6