Воєнно-економічна безпека держави

діяльності(по деяких оцінках в 1998 р. до 50-60%), що вкрай негативно впливає на бюджетне фінансування воєнної сфери.

Виходячи з того факту, що від стану економічного і воєнно-економічного потенціалу залежить обороноздатність держави, стан її воєнної сфери, слід вважати за необхідне постійно підтримувати воєнно-економічну безпеку.

Особливо важко її підтримувати в період трансформації економіки і воєнної сфери держави. Як відомо конверсія не дала очікуваних результатів. Через значні помилки в її проведенні, відсутності необхідної фінансової і правової підтримки темпи і обсяги зниження рівня виробництва оборонної продукції в Україні (як і в Росії) не мають аналогів в світовій практиці. Якщо темпи конверсії в розвинутих країнах становили від 3 до 7% на рік, то в Україні в 1992-1993 рр. в середньому по видах оборонної продукції вони були 80-90%, а для окремих виробництв і 100%. Питома вага вітчизняних замкнених технологічних фінішних виробництв озброєння з 1992 р. знизилася в 4-5 разів.

В той же час, по оцінках західних фахівців, 80% ракетної артилерії, 50% парку військово-повітряних сил, 70% засобів радіоелектронної боротьби і 50% протитанкових озброєнь України застаріли. На їх думку бойовий потенціал Збройних Сил України буде щорічно понижуватись на 9% і до 2005 р. може скласти лише 20% від рівня 1992 року, якщо не буде рішучого відродження вітчизняних воєнно-промислового комплексу і науково-технічного комплексу оборонного призначення.

Західні аналітики вважають, що рівень бойової готовності в арміях Польщі, Чехії і Словаччині більш високий, ніж в українській армії.

Найбільшим випробуванням стану економічної і воєнно-економічної безпеки є особливий період, в т. ч

і війна. В цьому випадку до дестабілізуючих факторів і кризових явищ мирного часу додається вплив тих складних умов, які створюються в державі в зв'язку з мобілізацією Військової організації, економіки, переведенням Цивільної оборони і управління з мирного на воєнний стан. Внаслідок застосування противником сучасної зброї в економіці можуть виникнути значні зруйнування стратегічно важливих об'єктів. Але можливості їх відбудови будуть обмежені. Тому потребують відбудови в першу чергу окремі стратегічно важливі, повністю або сильно зруйновані об’єкти, які пов’язані з життєзабезпеченням населення, підтриманням обороноздатності (енерго- і водопостачання; виробництва харчових продуктів, медикаментів, боєприпасів, окремих зразків зброї і т. і. ).

Основною умовою забезпечення стійкості економіки функціонувати в складних умовах особливого періоду є подолання ще в мирний час вузьких місць в економічній і воєнно-економічній безпеці держави. Особливої уваги потребує завчасне подолання або пом'якшення тих "вузьких" місць, які мають вирішальне значення для економічного забезпечення збройної боротьби і які в умовах особливого періоду можуть значно збільшитись.

Виходячи з того, що воєнно-економічна безпека вирішально залежить від економічної, відзначимо основні методологічні особливості, які мають до цього відношення на прикладі України.

  1. Скорочення воєнної сфери, її конверсія і ракетно-ядерне роззброєння знижують рівень воєнної і воєнно-економічної безпеки. При цьому потенціал стримування проти гіпотетичного або явного агресора також знижується.
  2. Для нейтралізації або пом’якшення такого зниження через підсилення вітчизняної економіки і відповідно рівня економічної безпеки шляхом проведення конверсії необхідно уникати її співпадання з загальною економічною і політичною кризою в державі. Для України і Росії це уникнути не вдалося. Забезпечення за цих умов національної безпеки силами своєї економіки і оборони стає проблематичним.

Для України рівень економічної і воєнно-економічної безпеки

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні