Вплив витрат на ціни

Вплив витрат на ціни

Іншими важливими для формування вартості продукту величинами є розмір витрат та їх структура в частині постійних і змінних витрат. Якщо підприємство не одержує з боку яких-небудь субсидій/субвенцій і дотацій, то гарантією його тривалого існування на ринку повинен бути такий рівень продажних цін (р), який би принаймні компенсував загальні штучні витрати в тривалому періоді (LTAC — Long total average costs). На рівні цих вартісних вимог, що гарантують повне покриття витрат («even-point» — точка рівноважного стану, чи точка беззбитковості), знаходиться довгострокова нижня границя ціни продавця.

З огляду на короткострокові та середньострокові перспективи ринкової діяльності підприємства необхідно також узяти до уваги і можливість часткового покриття майбутніх витрат. У цьому разі в ціні враховуються, тільки варіюють, (змінні) штучні витрати виробництва та обігу (p = AVC) чи ж, понад це, частина (Δ) постійних витрат AFC, тобто р = AVC + ΔAFC.

Усвідомлене відмовлення від повного покриття витрат, наприклад, з метою збереження завойованої частки ринку, якій загрожують конкуренти своїми спробами збити ціну, чи з метою подолання тимчасової ринкової слабості товару, досить часто виявляється виправданим.

Продаж за цінами, що не покривають навіть змінні штучні витрати р < AVC (ситуація демпінгу), можливий для фірми тільки за відповідних фінансових резервів. Такі дії в рамках політики цін і з урахуванням антимонопольного законодавства можуть сприяти досягненню рекламного ефекту і/чи витисненню конкурентів з конкретного товарного ринку з прицілом на збільшення маси прибутку в перспективі та необхідній компен­сації втрат

Як правило, підприємствам сфери малого і навіть середнього бізнесу рідко надається можливість використовувати ці напрями в умовах твердої цінової конкуренції з боку більш великих компаній, у яких питомі витрати на одиницю продукції чи послуг з урахуванням масштабів їх виробництва складаються в ринкових відносинах більш сприятливо. І проблема для малих підприємств полягає в тому, щоб, вдаючись до тактики завойовування споживача привабливими цінами, забезпечити достатній прибуток без ризику власного руйнування.

Безумовно, існують ситуації, коли заниження продажної ціни має сенс, але постійне проведення політики низьких цін рідко закінчується успішно. Тому, встановлюючи ціни, керуються насамперед цілями цінової політики підприємства, тобто ринковими орієнтирами в рамках маркетингової стратегії, серед яких основними є: отримання максимального прибутку, проникнення на нові товарні ринки, збереження й закріплення «своїх» споживачів, збільшення ринкової частки, перемога над основними конкурентами, дискредитація бізнесу (навмисне завищення ціни на неходові товари), залучення великих оптовиків, використання резервних можливостей, підвищення ефективності роздрібних продажів, створення іміджу товару і/чи фірми тощо. При цьому зав­дання цінової політики мають у цілому відповідати ринковим цілям компанії. Звідси і вибір оптимальних засобів для досягнення сформульованих цілей. Якщо, наприклад, у плани компанії входить вихід на нові товарні ринки, то в цьому разі рекомендується забути про максимальні розміри прибутку, тому що ці дві мети не можуть бути досягнуті на реальному ринку.

Витрати на виробництво та реалізацію продукції являють собою витрату всіх чинників виробництва (основних фондів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів), виражену в грошовій формі. Це найважливіший внутрішньовиробничий показник, необхідний для визначення ціни пропозиції, а

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні